Навчання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Навча́ння — це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці.

Форми[ред.ред. код]

В оперативно-діяльнісний компонент навчання входять форми організації навчання. До загальних форм М.Н.Скаткін відносить індивідуальну, парну, групову і колективну. В педагогічній практиці не розкривається взаємозв'язок між поняттям спосіб навчання і форма навчання.

Ділові ігри, заняття-екскурсії, заняття-заліки, заняття-лекції, заняття-діалоги, заняття-семінари, домашня робота.

Наочний матеріал[ред.ред. код]

Схеми, таблиці, малюнки. Особливий інтерес викликають відеофільми.

Теорії навчання[ред.ред. код]

Найбільш фундаментально в педагогіці опрацьовані, психологічно обгрунтовані і перевірені на практиці такі теорії навчання:

  • асоціативно - рефлекторна;
  • поетапного формування розумових дій і понять;
  • проблемно - діяльнісна;
  • змістовного узагальнення В.В. Давидова - Д.Б. Ельконіна (розвиваюче навчання);
  • програмованого навчання та ін[1]

Асоціативно - рефлекторна теорія навчання[ред.ред. код]

Відповідно до цієї теорії сформульовані дидактичні принципи, розроблено переважна більшість методів навчання. В основі асоціативно - рефлекторної теорії навчання лежать виявлені І.М. Сеченовим і Павловим закономірності умовно - рефлекторної діяльності головного мозку людини. Згідно з їх вченням, в мозку людини йде постійний процес утворення умовно - рефлекторних зв'язків - асоціацій. Від того, які асоціації будуть стійкими і закріпляться в свідомості, залежить індивідуальність кожної особистості.

Практичні висновки:

Оволодіння навчальним матеріалом починається з його сприйняття. Для поліпшення сприйняття навчальної інформації важливо залучити органи чуття:

  • слухові;
  • зорові;
  • рухові та ін

Якщо навчальний матеріал містить велику кількість блоків, то для його сприйняття краще застосовувати спеціальні прийоми:

  • виділяти головне;
  • застосовувати підкреслення;
  • використовувати колір;
  • пропонувати звернути особливу увагу і т. д.

Для активізації процесу осмислення навчального матеріалу важливо, щоб він був:

  • доступним;
  • логічно взаємопов'язаним;
  • правильно зрозумілим;
  • актуалізованим.

У процесі навчання важливо забезпечити не тільки сприйняття і осмислення навчального матеріалу, але і його закріплення в пам'яті. Для цього необхідно:

  • складання конспекту вивченого;
  • повторення;
  • розповідь;
  • пояснення;
  • показ засвоєного товаришеві;
  • застосування отриманих знань у практичній діяльності.

Основою процесу оволодіння знаннями є їх застосування на практиці.

Теорія поетапного формування розумових дій і понять[ред.ред. код]

  • У розробці даної теорії активну участь взяли відомі вчені-психологи А.Н.Леонтьєв, П.Я.Гальперин, Д.Б. Ельконін, Н.Ф. Тализіна та ін

У процесі навчання принципово нових знань, практичних навичкок теорія поетапного формування розумових дій виділяє кілька етапів:

  • мотиваційний;
  • попереднє ознайомлення з дією;
  • виконання матеріалізованої дії відповідно до навчальних завдань у зовнішній матеріальній, розгорнутій формі.
  • зовнішня мова (учні проговорюють вголос дію, ту операцію, яку в даний момент освоюють).
  • беззвучне усне мовлення (учні проговорюють про себе дію, ту операцію, яку в даний момент освоюють).
  • автоматичне виконання відпрацьовуваних дій.

Теорія проблемно-діяльнісного навчання[ред.ред. код]

Сутність проблемно-діяльнісної теорії навчання полягає в тому, що в процесі навчальних занять створюються спеціальні умови, в яких учень, спираючись на набуті знання, самостійно виявляє і осмислює навчальну проблему, подумки і практично діє в цілях пошуку і обгрунтування найбільш оптимальних варіантів її вирішення.

Можна виділити кілька етапів пізнавальної навчальної діяльності учнів:

  • сприйняття і осмислення учнями створеної вчителем проблемної ситуації. Учні знайомляться із ситуацією, аналізують її, виділяють основні протиріччя і усвідомлюють сутність своїх труднощів.
  • учні створюють і обгрунтовують модель своїх можливих дій з вирішення проблемної ситуації. Пробують вирішити виниклу проблему на основі наявних у них знань, а коли це не вдається, вони шляхом здогадки, логічних міркувань або в ході самостійного пошуку нових знань у підручниках, навчальних посібниках вибудовують уявну модель своїх дій щодо її вирішення.
  • індивідуальні дії відповідно до створеної моделі. Під час практичних дій уточнюється і коректується прийняте рішення.
  • аналіз проведеної дії і перевірка правильності вирішення проблеми.
  • аналіз мислення в ході проведеної дії. Аналіз того, як учень мислив в ході практичної дії, сприяє розвитку його інтелектуальних здібностей, виходу за межі традиційних рішень, відмови від шаблонів і стереотипів в розумовій діяльності.

Концепція програмованого навчання[ред.ред. код]

Під програмованим навчанням розуміється кероване засвоєння програмованого навчального матеріалу за допомогою навчальних пристроїв (ЕОМ, програмованого підручника, кінотренажера та ін) Програмований навчальний матеріал являє собою порівняно невеликі порції навчальної інформації (кадри, файли), що подаються у певній логічній послідовності. Після кожної порції інформації дається контрольне завдання у вигляді питання, завдання, вправи, яке потрібно негайно виконати. У разі правильного виконання контрольного завдання учень отримує нову порцію навчальної інформації. Функцію контролю виконує навчальний пристрій.

Розрізняють такі програми:

  • лінійна - послідовно змінюються невеликі блоки навчальної інформації з контрольними завданнями.
  • розгалужена - представляє додаткову навчальну інформацію, яка дозволяє виконати контрольне завдання, дати правильну відповідь і отримати новий блок навчальної інформації.
  • адаптивна - надає можливість самостійно вибирати рівень складності нового навчального матеріалу, змінювати його по міру засвоєння і звертатися до електронних довідників, словників, посібників.
  • комбінована - включає в себе фрагменти лінійного, розгалуженого, адаптивного програмування.

Блочне навчання здійснюється на основі гнучкої програми, що забезпечує можливість виконувати різноманітні інтелектуальні операції і використовувати придбані знання при вирішенні навчальних завдань. Виділяють такі блоки:

  • інформаційний блок;
  • тестово-інформаційний (перевірка засвоєного);
  • корекційно-інформаційний;
  • проблемний блок;
  • блок перевірки та корекції.

Модульне навчання при якій учень працює з навчальною програмою, складеною з модулів. Технологія модульного навчання є одним з напрямків індивідуалізованого навчання, що дозволяє здійснювати самонавчання, регулювати не тільки темп роботи, але і зміст навчального матеріалу.

Об'єднання ідей модулів з технологією проблемного навчання дає гнучку технологію проблемно-модульного навчання.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Скворцова С. О. Застосування елементів концепції В. К. Дьяченка про колективні способи навчання на уроках математики при вивчення теми «Множення і ділення у межах 1000». Газета «Початкова освіта».-2000.-№ 9(57).-вкладиш: С.1-8, № 10(58).-вкладиш. С.1-8.


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.