Вивчена безпорадність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вивчена безпорадність — стан людини або тварини, в якому вона навчилася поводитися безпорадно, навіть якщо з'являється можливість покращення ситуації після зникнення шкідливих обставин, в які людина чи тварина були поставлені. Згідно з теорією вивченої безпорадності, значні депресивні розлади та пов'язані психічні хвороби спричиняються відсутністю контролю над результатами ситуації, в яку людина потрапила. Автором поняття був американський психолог Мартін Селігман.

Джерела[ред.ред. код]

  • Abrahamson, L. Y., Seligman, M. E. P., & Teasdale, J. D. (1978). Learned helplessness in humans: Critique and reformulation. Journal of Abnormal Psychology, 87, 49-74.

Посилання[ред.ред. код]