Навіз
| село Навіз | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Волинська область | ||||
| Район | Луцький район | ||||
| Рада | Навізька сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA07080250240085886 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1577 | ||||
| Населення | 1085 | ||||
| Площа | 3,32 км² | ||||
| Густота населення | 326,81 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 45112 | ||||
| Телефонний код | +380 3368 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°04′20″ пн. ш. 25°23′15″ сх. д. / 51.07222° пн. ш. 25.38750° сх. д.Координати: 51°04′20″ пн. ш. 25°23′15″ сх. д. / 51.07222° пн. ш. 25.38750° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
176 м | ||||
| Водойми | Стир,Лютиця,озеро Мале,Середнє,Святе | ||||
| Відстань до обласного центру |
55 км | ||||
| Відстань до районного центру |
22 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 45112, Волинська обл., Рожищенський р-н, с.Навіз, вул.Б.Хмельницького,7 | ||||
| Карта | |||||
  Навіз | |||||
 Навіз | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Наві́з — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1085 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Стир, на Волинсько-Подільському плато, на межі Волині і Полісся, при Лютиненцькому болоті, на схід від містечка Сокуль.
Віддаль від районного центру 22 км, від обласного 55 км.
Село з районним центром з'єднується шосейною дорогою, а також по річці Стир.
Недалеко від села три озера — Крайнє, Середнє, Святе і за переказами з'єднуються підземними джерелами. За озерами розташований ліс, переважно хвойний, з невеликими масивами мішаного лісу.
Село розміщується на так званому Волинсько-Подільському плато, західна частина якого вклинюється в Поліську зону.
Відомості з історії села сягають епохи пізнього палеоліту. В південній частині села в урочищі Гора на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега річки Стир висотою 12—15 м над рівнем заплави — стоянка епохи пізнього палеоліту. З півночі її територія відокремлена від напільної тераси заплавою безіменного потічка (лівосторонній доплив Стиру), утворюючи своєрідну видовжено-трикутну у плані ділянку території берега. Ширина її найвужчої частини не перевищує 20-30 м, а найширшої складає 60—80 м. Орієнтовно площа стоянки не перевищує 1 га. У південно-західній частині села в урочищі Лемінь на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега річки Стир, висотою близько 7 м над рівнем заплави та за 300 м на південь від цвинтаря — поселення культури гребінцево-накольчастої кераміки площею близько 0,3 га.
За 0,8 км на південний захід від села на мисі першої надзаплавної тераси правого берега річки Лютиці висотою 4—5 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культур гребінцево-накольчастої кераміки і давньоруського періоду X—XII ст., площею 2 га.
У літературних джерелах село Навіз згадується в 1577 р. Тут раніше був дрімучий ліс, але вигідне географічне становище. Протікала річка Стир, родючі ґрунти, але це не була головна причина заселення. Причиною заселення було те, що з промислових районів України вивозили людей в глухі місця, які піднімалися на боротьбу.
Тому і село називається Навіз, бо сюди були навезені люди.
Мікротопоніми[ред. | ред. код]
На теренах села — пасовище Ведмедиця, місцевість Острівки.
У селі є вулиці: Набережна, Молодіжна, Садова. В селі є традиція проводити так звані свята вулиць, зокрема такі свята проводилися у 2000 році — Набережної, у 2002 році — Молодіжної, у 2004 році — Садової.
Історія[ред. | ред. код]
Литовсько-польський період[ред. | ред. код]
Село вперше згадується 1577 року як власність Михайла Загоровського, який платив від нього за 4 дими, 2 городи, а князь Михайло Сокальський від 8 димів, 4 городів, а крім того Захарій Лагодовський від 2 димів.
У 1583 році платили з Навозу князь Марко Сокольський від 5 димів, і 2 городів, Камінецький від 4 димів і 1 кінного боярина, а Андрій Загоровський від 6 димів, З городів, 2 підсудків, 2 бояр.
У 1609–1753 роках село підпорядковувалося Острозькій ординації.
Близько 1640 року платив з Навозу Гнат Іловецький. У 1671 році село належало братам Іловецьких: Михайлові, Петру, Криштофу, Івану. Ця частина села належала до Іловицьких аж до 19 століття, коли то перейшла до Стемпковських.
Російська імперія[ред. | ред. код]
У часи Російської імперії належало до Рожищанської волості Луцького повіту Волинської губернії.
У кінці XIX століття в селі було 181 двір і 1 076 жителів, а також був водяний млин.
За переписом 1911 року великі земельні наділи села належали поміщику М. Козанчю — 1316 десятин.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
21-23 вересня 1939 року коло села відбувалися бої між полком КОР «Глибоке» і радянською 87-ю стрілецькою дивізією, які після втечі командира полку полковника Зайончковського закінчились капітуляцією поляків[1].
У часі німецької окупації село належало до райхскомісаріату «Україна», генерального округу «Волинь-Поділля». Відвертий грабунок, нехтування потребами селян, жорстокий терор німецької окупаційної влади спонукали українців до опору. У відповідь нацисти застосовували масові репресії. За зрив поставок сільськогосподарської продукції та підтримку українського визвольного руху 15 червня 1943 року в селі Навіз розстріляно вісім осіб та спалено 25 господарств[2].
Символіка[ред. | ред. код]
Срібний «волинський» хрест в червоному полі на гербі підкреслює географічне розташування населеного пункту, зелений пагорб — це давня козацька могила, срібні хвилясті балки в поєднанні з синім — це річки Стир і Лютиця, які протікають через Навіз. Такі ж елементи герба відображені й на прапорі села.
Кольорова гама в цілому віддзеркалює кольори Волинського краю. Червоний — символ любові, мужності, сміливості, срібний — чистота, надія, зелений — символ родючості землі та добробуту, а також і природний ландшафт, у якому знаходиться Навіз, синій — колір води.
Населення[ред. | ред. код]
200[уточнити] року в селі було 954 жителі, 401 оселя, з яких 333 жилі та 68 — нежилі, і 383 господарства.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1204 особи, з яких 571 чоловік та 633 жінки[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1087 осіб[4].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| Українська | 99,54 % |
| Російська | 0,28 % |
| Білоруська | 0,18 % |
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є Свято-Успенська православна церква та громада християн віри євангельської.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В урочищі «Острів» 2001 року було відкрито пам'ятний знак «Козацькі могили».
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі діє загальноосвітня школа I—III ступенів та дошкільний навчальний заклад загального розвитку «Сонечко». Працюють гуртки художньої самодіяльності, драматичний гурток.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В.Бешанов. Червоний бліцкриг. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ О. Ю. Ленартович. Політика окупаційної влади на Волині в роки Другої світової війни та засоби її реалізації // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки — № 22, 2009. — С. 283
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Мороз В. Село Навіз / В. Мороз, Г. Будчик // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Рожище і рожищенці в історії Волині та України: проблеми волинезнавства: матеріали XXIII обласної наук.-практ. іст.-краєзн. конф. — Луцьк, 2007. — Вип. 23. — С. 127—142.
- Наві́з // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.637
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Nawóz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 939. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Навіз [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| ||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |