Нагурський Ян Йосифович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Підпоручик Ян Нагурський

Ян Йосипович Нагурський[1][2] (8 лютого 1888, Влоцлавек, нині Польща - 9 червня 1976, Варшава), полярний льотчик — піонер польотів над льодами Арктики.

Поляк, служив у російської армії, став одним з перших пілотів російського флоту. В 1914 брав участь у пошуках зниклої експедиції Георгія Сєдова, коли зробив п'ять польотів - перших у світі польотів в небі Арктики.

Першим з льотчиків зробив «мертву петлю» на гідроаероплані, в Першу світову війну був нагороджений декількома орденами.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 8 лютого 1888 по н. ст. в сім'ї мірошника. Після закінчення школи працював судовим клерком і вчителем.

У 1906 поступив в Одеське юнкерське піхотне училище. 6 серпня 1909 отримав звання підпоручик і призначення в 23-й Сибірський стрілецький полк, розквартирований у Хабаровську .

В кінці 1910 подав рапорт на вступ до Вищого морського інженерного училища і продовжив навчання в Санкт-Петербурзі.

Натхненний демонстраційними польотами Сергія Уточкіна, з початку 1911 по 1912 рік Нагурський пройшов курс навчання під керівництвом інструктора Раєвського в Імператорському Всеросійському аероклубі в Новій Деревні поблизу Санкт-Петербурга.

У червні 1912 Нагурський вступив до Гатчинської офіцерської повітроплавальної школи. У наступному 1913 отримав звання військового льотчика.

Одночасно з авіаційною підготовкою, в липні 1913 Нагурський успішно захистив диплом морського інженера і був призначений в Головне Гідрографічне Управління.

Пам'ять[ред.ред. код]

На честь Яна Нагурський названі:

Книги[ред.ред. код]

  • Jan Nagórski. Pierwszy nad Arktyką // Warszawa. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1958 (пол.)
  • Jan Nagórski. Nad płonącym Bałtykiem // // Warszawa. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1960 (пол.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. В російських джерелах 1930—1940 років також використовувалось ім'я Іван
  2. БСЭ //Нагурский Ян Иосифович)