Нагурський Ян Йосифович
Ян Йосипович Нагурський[1][2] (8 лютого 1888, Влоцлавек, нині Польща - 9 червня 1976, Варшава), полярний льотчик — піонер польотів над льодами Арктики.
Поляк, служив у російської армії, став одним з перших пілотів російського флоту. В 1914 брав участь у пошуках зниклої експедиції Георгія Сєдова, коли зробив п'ять польотів - перших у світі польотів в небі Арктики.
Першим з льотчиків зробив «мертву петлю» на гідроаероплані, в Першу світову війну був нагороджений декількома орденами.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився 8 лютого 1888 по н. ст. в сім'ї мірошника. Після закінчення школи працював судовим клерком і вчителем.
У 1906 поступив в Одеське юнкерське піхотне училище. 6 серпня 1909 отримав звання підпоручик і призначення в 23-й Сибірський стрілецький полк, розквартирований у Хабаровську .
В кінці 1910 подав рапорт на вступ до Вищого морського інженерного училища і продовжив навчання в Санкт-Петербурзі.
Натхненний демонстраційними польотами Сергія Уточкіна, з початку 1911 по 1912 рік Нагурський пройшов курс навчання під керівництвом інструктора Раєвського в Імператорському Всеросійському аероклубі в Новій Деревні поблизу Санкт-Петербурга.
У червні 1912 Нагурський вступив до Гатчинської офіцерської повітроплавальної школи. У наступному 1913 отримав звання військового льотчика.
Одночасно з авіаційною підготовкою, в липні 1913 Нагурський успішно захистив диплом морського інженера і був призначений в Головне Гідрографічне Управління.
Пам'ять [ред.]
На честь Яна Нагурський названі:
- Мис Нагурський в північній частині острова Земля Олександри в архіпелазі Земля Франца-Йосифа.
- Гідрометеорологічна полярна станція «Нагурський» Держкомгідромету СРСР на острові Земля Олександри в архіпелазі Земля Франца-Йосифа (закрита в 1997 році).
- Допоміжний аеродром «Нагурський» Оперативної Групи Арктики (ОДА) Дальньої авіації СРСР на Землі Франца-Йосифа (закритий, станом на 2009 рік використовується як злітно-посадочна площадка авіації прикордонної служби ФСБ Росії).
- З травня 2007 року - база прикордонної служби ФСБ Росії «Нагурський» на Землі Олександри.
Книги [ред.]
- Jan Nagórski. Pierwszy nad Arktyką // Warszawa. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1958 (пол.)
- Jan Nagórski. Nad płonącym Bałtykiem // // Warszawa. Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 1960 (пол.)
Примітки [ред.]
- ↑ В російських джерелах 1930—1940 років також використовувалось ім'я Іван
- ↑ БСЭ //Нагурский Ян Иосифович)
