Нагіагіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нагіагіт.

Нагіагіт рос. нагиагит, англ. nagyagite, нім. Nagyagit m, Nagyatiterz n – мінерал класу сульфідів, інтерметалічна сполука шаруватої будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула:

  • 1. За Є.Лазаренком: Pb5AuSbTe3S6.
  • 2. За К.Фреєм і Г.Штрюбелем: Pb5Au(Sb,Te)4S5 8.

Домішки Fe.

Склад у % (родовище Секеримб, Румунія): Pb –55,44; Au – 8,43; Te – 18,92; Sb – 6,61; S – 9,69.

Сингонія тетрагональна або ромбічна.

Вид ромбодипірамідальний. Форми виділення: тонкотаблитчасті кристали та масивнозернисті й листуваті агрегати. Часто зустрічаються викривлені кристали.

В аншліфах проявляються складні мозаїчні двійники.

Спайність досконала.

Густина 7,41.

Твердість 1-1,5.

Колір і риса чорнуваті, свинцево-сірі.

Блиск металічний, сильний. Пластинки гнучкі. Трохи ковкий. Непрозорий.

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з алтаїтом та ін. телуридами, золотом, сульфідами і карбонатами. Сировина для одержання золота.

Знахідки: Кріппл-Крінк (шт. Колорадо, США), Калгурлі, Австралія, Манка (Алтай, РФ). Від назви родовища Секеримб – Над’яг у Румунії (A.G.Werner, 1789).

Син. – над’ягіт, блиск телуровий, руда телуриста листова.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]