Нагідки лікарські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нагідки лікарські

Біологічна класифікація

Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Dicotyledoneae)
Підклас:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Вид:	Нагідки лікарські

Біноміальна назва

Calendula officinalis

Посилання

Вікісховище:	Category:Calendula officinalis
ITIS:	36910
NCBI:	41496
Віківиди:	Calendula officinalis

Нагі́дки лікарські (лат. Caléndula officinális) — трав`яниста рослина родини Айстрових. Інші назви — календула або крокіс.

[ред.] Опис

Нагідки лікарські — трав'янистий однорічник з прямостійним, розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40-70 см. Листки рослини чергові, нижні — довгасто-оберненояйцеподібні, верхні — ланцетні. Квітки — від солом`яно-жовтих до червоно-помаранчевих, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики. Крайні квітки — язичкові, утворюють плоди, серединні — трубчасті, безплідні, має тривалий період цвітіння (з кінця червня до осінніх заморозків). Вегетаційний період — 65-75 днів. Плід — сім'янка (насіння дрібне, маса 1000 насінин — приблизно 12 г), дозріває у серпні. Порівняно маловибаглива рослина до умов вирощування. Добре росте і розвивається на освітлених ділянках, забезпечених вологою.

[ред.] Хімічний склад

Квітки містять близько 3% каротиноїдів, флавоноїди, сапоніни, 0,2% ефірної олії, 2,5-4% рослинного слизу 3,59% смолистих, гіркі та дубильні речовини, до 7-8% органічних кислот, ферменти, вітамін С, алкалоїди та інші сполуки.

[ред.] Походження і поширення

Батьківщина нагідок — Центральна і Південна Європа, Передня Азія та Близький Схід. У дикому вигляді нагідки лікарські ростуть у країнах Середземномор'я. Рослину широко культивують як декоративну в Європі та США.
В Україні дикорослі нагідки не трапляються, проте рослина широко розповсюджена, її вирощують для медичних потреб на спеціальних плантаціях, саджають на городах і присадибних ділянках.

[ред.] Заготівля та зберігання

Для приготування ліків збирають квіткові кошики без квітконосів, у період майже повного розкриття квіток. Сушать у теплому провітрюваному приміщенні або під укриттям на відкритому повітрі в затінку. Досушують у сушарках при температурі 40-45 ºС. Термін придатності сировини — 1 рік.

[ред.] Використання

Квітки нагідок здавна застосовують у народній медицині, дозволені вони до використання й у науковій медицині, входять до Державної Фармакопеї України. Рослина виявляє бактерицидну, протизапальну, ранозагоювальну, кардіотонічну та заспокійливу дію, її препарати знижують тиск, інтенсифікують обмінні процеси у печінці, поліпшують її секреторну функцію. У аптеках реалізуються сухі квіти нагідок лікарських, настойка календули на спирту та мазь календули. Зазначені засоби Міністерство охорони здоров'я відносить до фармацевтичної групи антисептичних та протизапальних. Найбільш широко настої і настойки квіток календули використовують зовнішньо. Для лікування тріщин шкіри і герпесу, екземи, обмороження, полощуть ротову порожнину і горло при тонзилітах, стоматитах, пародонтозі, гінгівітах і ангінах. З квіток календули виробляють препарати для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гострих гастритів. У народній медицині настій і настойку квіткових кошиків нагідок вживають при бронхітах, рахіті, жовтяниці, захворюваннях сечового міхура і селезінки, нервовому збудженні та запамороченні. Нагідки широко використовують у гомеопатії.