Нагідки лікарські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нагідки лікарські
Calendula officinalis, Vidin 02.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotyledoneae)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Вид: Нагідки лікарські
Біноміальна назва
Calendula officinalis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Calendula officinalis
ITIS logo.jpg ITIS: 36910
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 41496
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Calendula officinalis

[1]Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Нагі́дки лікарські (лат. Caléndula officinális) — трав'яниста рослина родини Айстрових. Інші назви — календула або крокіс.

Представники роду виростають в Середземномор'ї , Західній Європі і Передній Азії.

Деякі види , наприклад , Нігтики лікарські ( календула лікарська) , належать до числа популярних декоративних рослин.

Квітки нагідок містять каротиноїди , флавоноїди.

Календула має сильно виражені бактерицидні властивості відносно багатьох збудників хвороб , особливо стафілококів і стрептококів . Препарати з неї застосовують для лікування опіків , не загоюються ран і нориць , для полоскання горла при ангіні і порожнини рота при стоматиті .

Опис[ред.ред. код]

Нагідки лікарські — трав'янистий однорічник з прямостійним, розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40-70 см. Листки рослини чергові, нижні — довгасто-оберненояйцеподібні, верхні — ланцетні. Квітки — від солом'яно-жовтих до червоно-помаранчевих, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики. Крайні квітки — язичкові, утворюють плоди, серединні — трубчасті, безплідні, має тривалий період цвітіння (з кінця червня до осінніх заморозків). Вегетаційний період — 65-75 днів. Плід — сім'янка (насіння дрібне, маса 1000 насінин — приблизно 12 г), дозріває у серпні. Порівняно маловибаглива рослина до умов вирощування. Добре росте і розвивається на освітлених ділянках, забезпечених вологою.

Хімічний склад[ред.ред. код]

В квіткових кошиках містяться каротиноїди : каротин, ликопін, віолоксантин, цитраксантин, рубиксантин, флавохром. В надземних частинах розташовано до 10% календи на (гіркого смаку). Запах квіток календули завдячує ефірним маслом. В суцвіттях календули містяться смоли (біля 3,4%), слиз (2,5 %), азотовмісткі слизи (1,5 %) , кислоти – яблучна (6-8%) і сліди саліцилової. Квіткові кошики містять невивченнні алкалоїди, в коренях виявлений інулін

Походження і поширення[ред.ред. код]

Батьківщина нагідок — Центральна і Південна Європа, Передня Азія та Близький Схід. У дикому вигляді нагідки лікарські ростуть у країнах Середземномор'я. Рослину широко культивують як декоративну в Європі та США.
В Україні дикорослі нагідки не трапляються, проте рослина широко розповсюджена, її вирощують для медичних потреб на спеціальних плантаціях, саджають на городах і присадибних ділянках.

Заготівля та зберігання[ред.ред. код]

Для приготування ліків збирають квіткові кошики без квітконосів, у період майже повного розкриття квіток. Сушать у теплому провітрюваному приміщенні або під укриттям на відкритому повітрі в затінку. Досушують у сушарках при температурі 40-45 ºС. Термін придатності сировини — 1 рік.

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Суцвіття нагідок допомагають загоєнню і прискорюють епітелізацію при виразках і атонічних шкірних ранах, мають протизапальну і протимікробну дію. Водні витяжки з нагідок мають бактерицидну дію щодо багатьох патогенних мікроорганізмів, особливо стафілококів. Детальні дослідження впливу водних витяжок з нагідок на експериментальні виразки шлунка у пацюків показали, що нагідки мають добре виражений ульцепротективний ефект, який запобігає появі деструктивних змін у слизовій оболонці шлунка у 40-70% хворих. Тому нагідки приписують при запальних процесах слизової оболонки ротової порожнини, шлунка і дванадцятипалої кишки, гастриті, дитячій диспепсії, стрептококовій і стафілококовій інфекції, гнійних ранах, піореї, карбункулах і фурункулах, ранах від опіків, виразках від розширення вен і склерозу судин. Квітки нагідок діють заспокійливо на центральну нервову систему, знижують рефлекторну збудливість, посилюють діяльність серця, тобто збільшують амплітуду серцевих скорочень та уповільнюють ритм. Приписують при серцевих захворюваннях з порушенням ритму і гіпертонічній хворобі, в клімактеричний період. 20% спиртова витяжка з нагідок дає добрий антигіпертонічний ефект та знаходить застосування в стоматології для лікуванні стоматитів, афтозу, парадонтозу. Водні витяжки нагідок мають холеретичну (жовчотворну) дію при жовчній дискінезії і хронічному холециститі. 22151

Застосування у сучасній фармакотерапії[ред.ред. код]

В сучасній фармакотерапії, квіти нагідків представлені у вигляді таблеток, мазі, настойки та брикетів. Завдяки своїй широкій терапевтичній активності, показаннями до застосування препаратів нагідок лікарських є опіки, відмороження, гнійні рани, парези, тріщини заднього проходу; фарингіт, ангіна; запальні захворювання порожнини рота (гінгівіти, піорея, запально-дистрофічні форми парадонтоза, молочниця у дітей) і верхніх дихальних шляхів; в складі комбінованої терапії виразкової хвороби шлунка та 12-ої кишки, гастриту, захворювань жовчного міхура і жовчевивідних шляхів. В гінекологічній практиці використовують при ерозіях шийки матки.

Застосування в народній медицині[ред.ред. код]

У народній медицині застосовують всередину і як жовчогінний засіб, а зовнішньо – при тріщинах, болях, ранах, екземах, виразках, лишаях опіках, захворюваннях очей і запаленні слизових оболонок очей. Сік з квіток нагідок за даними Н.Є.Черновим і даними В.І.Сили, стимулює і регулює роботу серцево-судинної системи і підвищує тонус кишечника. Як жовчогінний засіб – настій 1 ст. ложки на 1 склянці води. При виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки та для полоскання порожнини рота застосовується спиртова настойка; при ранах виразках і опіках – спирт. настойка з вазеліном. Застосовують при злоякісних новоутвореннях шлунково-кишкового тракту.

Рекомендації[ред.ред. код]

Нагідки лікарськи є поширена рослина яка містить комплексну групу біологічно-активних речовин, що виражається в широкому фармакологічному спектрі лікувальних властивостей. Протизапальна, антиоксидантна властивість флавоноїдів, вітамінів та полісахаридів дозволяє використовувати її не тільки при різних запальних реакціях, але й як антидот при різноманітних отруєннях. Завдяки наявності каротиноїдів, гіркот, флавоноїдів та вітамінів рослина стимулює моторику гепатобіліарної системи і використовується як сильний жовчогінний засіб, який лише незначно поступається квітам цмину. Вітамінна дія проявляється в основному каротиноїдами, аскорбіновою кислотою та вітамінами групи В, тому квіти нагідок можна використовувати не лише як загальнозміцнюючий засіб, але й при лікування захворювань очей та інших захворювань, що супроводжуються нестачею вітамінів групи В.

Однак слід враховувати що лікопін, який відноситься до каротиноїдів і не проявляє А-вітамінної активності. Основна функція лікопіна в організмі людин – антиоксидантна. Зниження окисного стреса сприяє заповільненню розвитку атеросклерозу, а також захисту ДНК. Є дані, що ризик атеросклерозу і зв'язаних з ним ішемічних захворювань зворотньо-пропорційний вмісту в крові лікопіну. Причому більш виражена зворотня залежність: низький рівень лікопіну збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Це потрібно враховувати при використанні квітів нагідок особливо в педіатрії. Захист ДНК може бути використаний в онкології для попередження онкогенезу. Є припущення що лікопін може заповільнювати проліферацію клітин як сигнальний метаболіт. Завдяки міорелаксантній дії ефірних олій та флавоноїдів, що входять до складу нагідок, їх можна застосувати як міорелаксант при спазмах гладкої мускулатури. Доцільне застосування і при гіпертонії як гіпотензивний засіб. Тритерпени в комплексі з ефірною олією та флавоноїдами дають антисклеротичну та діуретичну активність, що забезпечуює не лише знешкодження вільних радикалів, але й їх швидше виведення з організму. На сьогодні використання квітів нагідок обмежене захворюваннями верхніх дихальних шляхів (ангіна, тонзиліт, фарингіт) та порожнини рота (молочниця у дітей, гінгівіти, піорея, запально-дистрофічна форма пародонтозу).

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

1. Державна Фармакопея України/ Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». — Харків: РІРЕГ, 2001. — 556 с. — ISBN 966-95824-1-5
2. Зубицька Н. П., Желясков Р. П. Лікуємо нагідками.— Тернопіль: Навчальна книга - Богдан , 2003. — 88 с. — ISBN 966-692-201-0
3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Від. ред. А. М. Гродзінський.- К.: Голов. ред. УРЕ, 1991. — 544 с. — ISBN 5-88500-006-9

4. Нормативно-директивні документи Міністерства охорони здоров'я України. Інструкція для медичного застосування препарату "НАГІДОК КВІТКИ"

  1. Календула , або Нігтики (лат. календули ) - рід трав'янистих рослин родини Айстрові ( Asteraceae ) .

    Представники роду виростають в Середземномор'ї , Західній Європі і Передній Азії.

    Деякі види , наприклад , Нігтики лікарські ( календула лікарська) , належать до числа популярних декоративних рослин.

    Квітки нагідок містять каротиноїди , флавоноїди.

    Календула має сильно виражені бактерицидні властивості відносно багатьох збудників хвороб , особливо стафілококів і стрептококів . Препарати з неї застосовують для лікування опіків , не загоюються ран і нориць , для полоскання горла при ангіні і порожнини рота при стоматиті .