Нагірне (Бахмутський район)
| Селище Нагірне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Бахмутський район |
| Громада | Соледарська міська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Нагірне |
| Основні дані | |
| Населення | 14 |
| Поштовий індекс | 84541 |
| Телефонний код | +380 6274 |
| Географічні координати | 48°44′23″ пн. ш. 38°14′27″ сх. д. / 48.73972° пн. ш. 38.24083° сх. д.Координати: 48°44′23″ пн. ш. 38°14′27″ сх. д. / 48.73972° пн. ш. 38.24083° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 193 м |
| Водойма | р. Суха Плітка
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Незаможний |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84541, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Берестове, вул. Центральна, 2 |
| Голова селищної ради | Устинова Галина Іванівна |
| Карта | |
  Нагірне | |
 Нагірне | |
| |
Нагі́рне — селище Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області в Україні.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Відстань до райцентру становить близько 27 км і проходить автошляхом Т 1302. Біля села тече річка Суха Плітка. Поруч розташоване кар'єр Нирківського родовища гіпсу.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Станом на початок травня 2022 року відрізок дороги Т 1302 Лисичанськ — Бахмут став відігравати стратегічно важливу роль, адже це єдиний шлях, що сполучав вільні населені пункти Луганської області з рештою країни[1].
25 травня 2022 року російським загарбникам вдалось вийти на трасу Бахмут — Лисичанськ у районі сіл Нагірне та Білогорівка. Противник прагне закріпитись та розширити зону прориву. Якщо противник зможе закріпитись, це буде означати оперативне оточення наших військ у районах Сєвєродонецька та Лисичанська. Оточення буде неповним — але залишиться тільки один другорядний шлях[2].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 14 осіб, із них 64,29 % зазначили рідною мову українську, 7,14 % — російську та 28,57 % — вірменську мову[3].
Вірмени[ред. | ред. код]
Станом на 2001 рік у селі був найвищий відсоток вірменського населення в Україні — 28,6 % вірменськомовних. Проте в Новій Зорі (друге місце в Україні за відсотком вірменського населення серед жителів) значно більше вірмен, зважаючи, що в Нагірному лише 14 жителів, а в Новій Зорі 154, хоча там відсоток трохи нижчий — 27,9 %.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Луганщині точаться запеклі бої за «дорогу життя». Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Окупанти прорвали українську оборону в районі Попасної. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2017.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||||||||
