Нагірянка (Бучач)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Нагірянка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Бучацький район |
| Рада | Бучацька міська рада |
| Основні дані | |
| Населення | |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°04′21″ пн. ш. 25°22′34″ сх. д.H G O |
| Відстань до обласного центру |
70 км |
| Відстань до районного центру |
1 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Нагірянка | |
 Нагірянка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Нагірянка — колишнє приміське село Бучача, тепер — північна частина міста.
Розташування[ред. | ред. код]
З півдня та сходу межувало з Бучачем, із заходу — Озерянами, з півночі — Рукомишем. Відстань до центру Бучача — орієнтовно 2 км.
Коротка історія[ред. | ред. код]
Відоме від XVIII століття.
Діяла тривіальна школа, зокрема, в 1858 році.[1]
Перед Першою світовою війною діяли товариство «Просвіта», кооператива для загального закупу і збуту та кредитова «Спілка Райфайзенка». На заробітки виїжджали до Німеччини, Америки, Канади. 1914 року було зруйновано корчму.
В 1920—1939 роках діяли читальня «Просвіти», товариства «Луг» (до 1930-го), «Сокіл» (1931—1939), аматорський гурток, хор, «кружки» «Рідної школи», «Сільського господаря», дитяча захоронка.
У 1945 році в селі створили земельну громаду.
30 квітня 1965 року ліквідували Нагірянську сільську раду, а село приєднали до міста Бучача.
Церкви[ред. | ред. код]
Втрачені[ред. | ред. код]
Збережені[ред. | ред. код]
Вулиці[ред. | ред. код]
Інше[ред. | ред. код]
Є бібліотека, клуб. У південній частині Нагірянки є джерело «Три рури».
Тунель[ред. | ред. код]
Спорудження залізничного тунелю завершили орієнтовно наприкінці 1884 року. Регулярний рух на відтинку залізниці Станиславів — Бучач — Чортків — Ярмолинці почався з початком 1885 року.[2]
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Гишко Гаврило (Гавриїл) — районовий провідник ОУН[3][4]
- Косарчин Ярослав — діяч ОУН, вояк УПА
- Легкий Левко — футбольний статистик, автор книги «Футбол Тернопілля».[5]
- Луців Андрій Георгійович — інженер, дослідник,[6] проживає у Тернополі
- Луців Михайло — один з перших українських галицьких поселенців у Канаді.[7]
- Луців Федір — журналіст, педагог, громадський діяч.[8]
- Чорнобривий Роман — районовий провідник ОУН.
Проживали[ред. | ред. код]
- діячка ОУН Марія Кизимович.[9]
- Микола Косарчин — в'язень концтабору Береза Картузька часів Другої Польської Республіки.
Померли, поховані[ред. | ред. код]
На цвинтарі поховані:
- Ярослав Косарчин — в спільній могилі вояків УГА та УПА
парохи Бучача (УГКЦ)[ред. | ред. код]
- о. Денис Нестайко,
- о. Ярослав Богатюк,
- о. Михайло Курилович
священики[ред. | ред. код]
- посол Галицького сейму о. Гавриїл Крижановський
парафіяни[ред. | ред. код]
- Тадей Назарук — батько Осипа Назарука (Бучач), у родинному гробівці (усі — поблизу храму Архістратига Михаїла).
Світлини[ред. | ред. код]
-
Джерело «3 рури» -
«Австрійський» старий міст -
Стара колонка -
Перехрестя вул. Стуса та Підгаєцької
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Schematismus universi venerabilis cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis : pro anno domini…; 1858 [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]. — P. 137. (лат.)
- ↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 63.
- ↑ Мизак Н., Олещук І. Гишко Гаврило Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 142—143. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 12, 19, 34—35. — ISBN 966-528-174-7.
- ↑ Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (21 серп.). — С. 6.
- ↑ Павлів Я. Луців Андрій Георгійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408—409. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Мельничук Б. Луців Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 361. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Мельничук Б., Яворський Г. Луців Федір // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408—409. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ За свій народ. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Козак М., Логуш Д., Уніят В. Нагірянка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 588. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Мизак Н. За тебе, свята Україно. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА: Книга четверта. [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Чернівці : Букрек, 2004. — 400 с; іл. — ISBN 966-8500-41-5.
- Нагірянка / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 594.
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Nagórzanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 874. (пол.) — S. 874—875. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||