Надлак
| село Надлак | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Надлацька сільська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1752 р. |
| Населення | 1812 |
| Поштовий індекс | 26150 |
| Телефонний код | +380 5255 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′35″ пн. ш. 31°08′06″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
132 м |
| Водойми | р. Велика Вись |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 26150, с. Надлак, вул. Адміністративна, 2 |
| Сільський голова | Садіков Руслан Юрійович |
| Карта | |
  Надлак | |
 Надлак | |
| Мапа | |
| |
|
| |
На́длак — село в Україні, центр Надлацької сільської громади Голованівського району Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Надлацька сільська рада. Населення становить 1812 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
На початку XVIII століття місцевість, де розташоване сучасне село, почали заселяти козаки Миргородського полку, які на правах займанщини засновували свої хутори. З 1734 року ці поселення входили до складу Бугогардівської паланки. У той час по річці Великій Висі проходив російсько-польський кордон. На початку 50-х рр. XVIII ст. на цій території збудовано військове укріплення — шанець, де розміщувалася четверта рота гусарського полку Іван Хорвата. Після ліквідації Нової Сербії поселення, яке дістало назву Надлак (від сербських слів «над» і «лага», що в перекладі означає «наддолина» чи «придолина»), ввійшло до складу Чорного гусарського полку.
У 1752–1764 роках тут була 4 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Кілтинський шанець, Надлацьк (серб. Нађлак). Жителі села займалися хліборобством. Перші поселенці повинні були в степу збудувати житла, облаштувати господарство, обробляти свої наділи і виконувати військову службу. Населення не тільки співчувало гайдамакам, але й брало участь у їх боротьбі. Відставний гусар четвертої роти Чорного гусарського полку Семен Саражин у 1768 році з великим загоном, сформованим тут, громив польських феодалів і навіть дійшов до Білої Церкви.
Станом на 1772 рік, у шанці Надлаку існувала дерев'яна одноштатна Миколаївська церква, священиком якої з 1758 року був Іван Васильєв. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[1]
З 1784 року Надлак входив до складу Новомиргородського, а згодом до Ольвіопольського і Єлисаветградського повітів Херсонської губернії. В 1787 році в селі налічувалося 127 дворів, 330 душ чоловічої статі. Жителі його перебували на становищі казенних селян.
Під час заснування військових поселень на півдні України Надлак включено до складу 2-го Українського уланського полку, штаб якого містився в Новоархангельську. В 1821 році в селі розквартирувався 2-й ескадрон уланів разом зі штабом, а 1857 року сюди перевели управління 2-ї волості VI округу Новоросійського військового поселення. Жителі села, перетворені на військових поселенців, зобов'язані були влітку два, а взимку три дні на тиждень займатися військовою справою. Через десять років були запроваджені так звані громадські лани, на яких поселенці працювали три дні на тиждень. Життя їх суворо регламентувалося: за командою вставали, виходили на польові роботи і поверталися додому. За невиконання уроку поселенців штрафували, садовили під арешт, били різками.
В 1844 році в селі проживало 1336 чоловік. Господарів першого розряду (ті, що мали в господарстві 2 пари волів і до 24 десятин землі) налічувалося 69, другого розряду (у володінні яких була пара волів і до 12 десятин землі) — 81, третього — 159 (вони не мали робочої худоби, а землі у них було до 6 десятин). З водяні і 2 вітряні млини, що були тут, належали військовому начальству.
1859 року у селі південних поселенців Надлак (Килтень) Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 1497 осіб (765 чоловічої статі та 732 — жіночої), налічувалось 280 дворових господарств, існували православна церква й цегельний завод[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Надлацької волості мешкало 2020 осіб, налічувалось 441 дворове господарство, існували православна церква, школа, приймальний покій[3].
За даними 1894 року у селі Надлак (Кильтень) мешкало 2521 особа (1196 чоловічої статі та 1325 — жіночої), налічувалось 529 дворових господарств, існували православна церква, земська школа на 124 учні (116 хлопчиків й 8 дівчаток), земська поштова станція, 3 лавки, шинок[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3022 осіб (1496 чоловічої статі та 1526 — жіночої), з яких 2917 — православної віри[5].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1944 особи, з яких 897 чоловіків та 1047 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1811 осіб.[7]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,92 % |
| російська | 2,32 % |
| молдовська | 1,49 % |
| вірменська | 0,17 % |
| білоруська | 0,11 % |
Постаті[ред. | ред. код]
- Вітвіцький Микола Дмитрович (* 1925) — український лісівник, заслужений працівник сільського господарства України.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1907)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2833)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-257. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||
| ||||||||
| ||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |