Надлюдина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Надлюди́на (нім. Übermensch) — концепція, сформульована в творчості німецького філософа Фрідріха Ніцше як мета, до якої повинна прагнути людина в своєму розвитку. Єдиного розуміння точного значення терміну не існує. Ніцше говорить про надлюдину вперше у «Веселій науці», тема надлюдини є однією з центральних у філософській повісті «Так казав Заратустра».

Цей світ на противагу потойбічності[ред.ред. код]

Концепція надлюдини запроваджена Ніцше як заперечення християнської ідеї потойбічності: Заратустра проголошує надлюдину значенням землі й велить своїм слухачам забути про тих, хто проповідує потойбічні надії, щоб відірвати їх від землі[1][2]. Пошуки щастя в іншому світу витікає з незадоволення життям, що змушує людину створювати вигаданий світ, де ті, хто змушував її страждати, будуть страждати самі. На противагу надлюдина не втікає з цього світу в інший.

Заратустра проголошує, що християнська втеча з цього світу в інший вимагає також вигадки безсмертної душі, відмінної від тіла, яка переживе тілесну смерть. Звідси виникає зневага до свого тіла та його умертвіння, аскетизм. Надлюдина Заратустри тілесна, а її душа є лише одним із аспектів тіла.

Під критику Ніцше потрапляє й інша потойбічність, пов'язана із метафізикою платонізму. Ідеї істини та сутності є ще одним засобом втечі від світу. Відповідно, надлюдина вільна від цих забобонів.

Надлюдина як мета[ред.ред. код]

В очах Заратустри надлюдина — мета, яку повинно поставити перед собою людство. Сенс життя теперішнього покоління людей — рух у напрямку до нового покоління. Антитезою людини Ніцше бачить останню людину егалітарної моралі. Надлюдина і остання людина несумісні, й на думку Ніцше остання людина повинна бути подолана.

Виноски[ред.ред. код]

  1. «Я люблю тих, хто не шукає спочатку за зірками підстави загинути чи стати жертвою, а жертвує себе землі, щоб земля колись належала надлюдині.»
  2. Nietsche, F. (1885) — p4, німецький оригінал — «Ich liebe die, welche nicht erst hinter den Sternen einen Grund suchen, unterzugehen und Opfer zu sein: sondern die sich der Erde opfern, dass die Erde einst des Übermenschen werde.»


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.