Надія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Надія — це емоційне переживання, відчуття, емоція, що виникає при очікуванні суб'єктом бажаної події. Формується внаслідок пізнання суб'єктом причин, що обумовлюють очікувані події.

Інше означення — це віра в позитивну, з точки зору суб'єкта, розв'язку ситуації, що склалась у його житті. Надія — протилежна розпачу.

Надія у релігії[ред.ред. код]

Надія — християнська чеснота[ред.ред. код]

Надія на безсмертя і воскресіння, що йде з глибини віків, знайшла собі тверду основу в таїні Христа. Християни перебувають у впевненості, що «коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у нас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і наші смертні тіла Духом своїм, що живе у нас»[1].

Надія як християнська чеснота відкриває перед людьми ті вічні блага, які Бог обіцяв людині в особі Ісуса Христа. Надія як людська чеснота є очікуванням того, що людина може здобути завдяки своїм здібностям, що дарує їй Боже провидіння.

Надія є чеснотою, в котрій чітко виражається відношення людини до Бога. Це саме вона вчить людину ставитись до Бога як до найдорожчої і найбільш люблячої особи і десь кожен у глибині душі прагне довіритись такій Істоті, у всьому надіятись і вірити Їй. Бог Отець в Ісусі дарує людям обітницю спасіння і ця надія вчить у майбутньому очікувати повноту вічного щастя у Божому Царстві.

Надія є одним із дуже важливих знарядь. Це чеснота, що допомагає позитивно мислити, діяти, перемагати. Християнська надія — це надприродна, Богом влита чеснота, через яку людина з твердим упованням очікує на те, що їй Бог приобіцяв задля заслуг Ісуса Христа, тому що Бог є всемогучий, най­добріший і най­вірніший.

Надія — чеснота що випливає з віри[ред.ред. код]

Надія є глибоко закорінена у вірі і за своєю істотою з неї випливає. Оскільки Бог завжди дбає за щастя людини, то Він прагне дати все те, що зробить її щасливою. Ще у Старому Заповіті Бог об'являє себе Авраамові і дає обіцянку спасіння (пор. Бут 13,14-18). Вже пізніше вибраний ізраїльський народ плекає цю ідею протягом віків, очікує на її сповнення у майбутньому. Пророки увесь час переконують ізраїльтян, що обіцянка стосується не лише їх, а й усього людства, і також не відноситься до матеріального чи політичного добробуту, але вічного спасіння і нового життя. І ось в Ісусі Христі відбулось цілковите сповнення цього очікування.

Надія в китайських та давньоіндійських пам'ятках[ред.ред. код]

Віра та Надія в китайських пам'ятках — це етична та психологічна основа існування держави, порядку в ній, вони знаходить прояв у взаєминах управителів і підлеглих, старших і молодших, підсилюючись та зміцнюючись любов'ю.

В давньоіндійських передфілософських та філософських творах Віра, Надія та Любов мають, поза окремими виключеннями, релігійно-міфологічне забарвлення і посідають одне з провідних місць.

Символи надії[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Рим.8,11

Джерела[ред.ред. код]

  • Paul Ekman, Richard Davidson: Natura emocji. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne, 1999, s. 148. ISBN 83-85416-84-6.
  • Філософський словник" / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.