Назарбаєв Нурсултан Абішович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нурсултан Назарбаєв
Нурсултан Назарбаєв

1-й Президент Казахстану
Нині на посаді
На посаді з 24 квітня 1990
Попередник посада запроваджена, він сам як Перший Секретар ЦК КП Казахстану

Перший Секретар ЦК КП Казахстану
Час на посаді:
22 червня 1989 — 14 грудня 1991
Попередник Геннадій Колбін
Наступник посада скасована, він сам як Президент Казахстану

Голова Ради Міністрів Казахської РСР
Час на посаді:
1984 — 1989

Народився 6 липня 1940(1940-07-06) (74 роки)
Чемолган Каскеленського району Алматинскої області
Громадянство Казахстан Казахстан
Національність казах
Політична партія Комуністична партія Радянського Союзу (19621991)
Нур Отан1991 року)
Дружина Сара Алписівна Назарбаєва
Діти дочки: Даріга, Динара і Алія
Релігія Іслам сунітської течії
Нагороди
Орден Свободи — 2009
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора

Нурсулта́н (Абі́шович) Назарба́єв — (каз. Нұрсұлтан Әбішұлы Назарбаев; * 6 липня 1940, с. Чемолган, Каскеленський район, Алматинська область, Казахстан) — президент Казахстану1990 року), перший секретар Компартії Казахстану (19861990).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї селянина.

19581960 — навчався в ПТУ № 22 міста Дніпродзержинськ професії металурга.

1960 — почав трудовий шлях робітником будуправління тресту «Казметаллургстрой» в місті Теміртау Карагандинської області.

1960–1969 — працював будівельником, чавунником, горновим доменної печі, диспетчером, газівником, старшим газівником доменного цеху на підприємствах Карагандинського металургійного комбінату.

1967 — закінчив завод-ВТУЗ при Карагандинському металургійному комбінаті (нині Карагандинський державний індустріальний університет).

1969 — отримав пропозицію очолити відділ промисловості міськкому КПРС в Теміртау, незабаром став 1-м секретарем міськкому ВЛКСМ.

1971 — став другим секретарем міськкому партії.

1973 — став секретарем парткому Карагандинського металургійного комбінату.

1976 — закінчив (заочно) Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

1977–1984 — працював секретарем, другим секретарем Карагандинського обкому КПРС.

1979–1984 — секретар ЦК Компартії Казахстану.

1984–1989 — голова Ради Міністрів Казахської РСР.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 10-го й 11-го скликань, в 1989 — народним депутатом СРСР.

1989–1991 — був першим секретарем ЦК Компартії Казахстану, паралельно у лютому-квітні 1990 займав посаду голови Верховної Ради Казахської РСР.

1990‑1991 — член Політбюро ЦК КПРС.

У квітні 1990 на сесії Верховної Ради обраний президентом Казахської РСР.

1 грудня 1991 — на всенародних виборах обраний першим президентом Республіки Казахстан (за нього проголосували 98,6 % виборців).

У квітні 1995 президентські повноваження Назарбаєва були продовжені до 2000 р. в ході всенародного референдуму.

10 січня 1999 — на дострокових президентських виборах був знов обраний президентом Республіки Казахстан (до 3 грудня 2006).

4 грудня 2005 — на президентських виборах вкотре обраний президентом Республіки Казахстан.

Голова Міждержавної ради ЄврАзЕС (2001–2005).

Голова Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) (з 18 червня 2004 р.).

Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Казахстану (з 1993).

Голова Асамблеї народів Казахстану.

Лідер партії «Народна єдність Казахстану».

Голова Всесвітньої асоціації казахів.

Доктор економічних наук.

Член Міжнародної інженерної академії (1993), Академії соціальних наук Російської Федерації (1994), Національної академії наук Республіки Казахстан (1995), Білоруської академії наук (1996), Національної академії прикладних наук Росії (1997) тощо.

Автор книг «Сталевий профіль Казахстану», «Без правих і лівих», «Кремлівська безвихідь», «На порозі XXI століття», «В потоці історії», «Епіцентр миру» й інших.

Дружина — Сара Алписівна, інженер-економіст за фахом. Три дочки: Даріга, Динара і Алія.

Нагороди й відзнаки[ред.ред. код]

Є кавалером орденів:

  • України: Свободи (2010[1]), Князя Ярослава Мудрого I ступеня (1997[2])
  • Франції — Великий Хрест ордену Почесного легіону (найвища державна нагорода, 2008)
  • Японії — Орден Хризантеми на Великій стрічці (найвища державна нагорода, 2008)
  • Італії — Великого хреста (1998)
  • Росії — Святого апостола Андрія Первозванного (1998)
  • Узбекистану — «За видатні успіхи» (1998)
  • Румунії — «Зірка Румунії» (1999)
  • Австрії — Велика зірка Пошани (2000)
  • Таджикистану — «Ісмоїлі Самоні» (2000)
  • Великобританії — Святого Михайла і Святого Георгія (2000)
  • Греції — Рятівника вищого ступеня (2001)
  • Хорватії — Короля Томіслава (2001)
  • Ватикану — Святого Пія (2001)
  • Словенії — Золотий почесний орден Свободи (2002)
  • Єгипту — «Великого Нила» (2008) тощо.

Нагороджений премією Капрі (1992), золотою медаллю Гільдії економічного розвитку і маркетингу міста Нюрнберга (1993), спеціальним призом Міжнародного форуму Кранс-Монтана (1996), премією «За міжнародне розуміння» фонду Unity International (Індія, 1998), премією «За служіння Тюркському світу», встановленою Фондом письменників і діячів мистецтв Тюркського світу (1999), премією «Голуб миру», встановленою Клубом ЮНЕСКО Додеканеських островів (Греція, 1999), дипломом Міжнародного фонду виборчих систем «За видатний внесок в просування демократії» (1999).

Російська Православна Церква нагородила його орденом Святого благовірного князя Данила Московського I ступеню.

Почесний професор Казахського державного університету імені Аль-Фарабі (1995), МДУ імені Ломоносова (1996), Бількентського університету (Анкара, 1998).

2004 — Назарбаєву вручили мантію почесного професора Кембриджського університету.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]