Назаренко Дмитро Миколайович (військовик)
| Назаренко Дмитро Миколайович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
.jpg) | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
28 жовтня 1974 Кременчук | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (39 років) Іловайськ | |
| Поховання | Кременчук | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Наза́ренко Дмитро́ Микола́йович (28 жовтня 1974, Кременчук, Полтавська область — 29 серпня 2014, Іловайськ, Донецька область)— сержант міліції, Міністерство внутрішніх справ України, міліціонер-кінолог 14-й батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУМВС України в Київській області.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Кременчуцьке ПТУ № 7 — художник, майстер-коваль.
Брав участь у бойових діях у Придністров'ї 1992 року. Протягом останніх 11 років Дмитро жив в селі Михайлівці Канівського району Черкащини, де був відомий як громадський активіст, член організації «Українське козацтво»[1].
Був учасником Революції Гідності 2013—2014.
Визволяв Слов’янськ, брав участь у боях під Дзержинськом.
У серпні 2014 року брав участь у боях за визволення Іловайська.
29 серпня 2014 виходив з оточення з-під Іловайська. Дістав поранення у легеню, після чого відходити далі вже не міг. Ліг з ручним кулеметом Калашникова на дорозі і в парі з Трассером, що помер пізніше, прикривав відхід побратимів. За свідченнями очевидців, знепритомнів від втрати крові. Дмитра переїхала українська БМП.[2]
Вдома залишився син.
9 вересня 2014-го похований у Секторі загиблих Героїв Свіштовського кладовища Кременчука.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[3]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- Дмитро став прототипом одного з героїв вірша «Он выходил с под Иловайска» Володимира Царенка.[2]
- У Миргороді встановлено кований сонячний годинник, присвячений загиблому герою.
- 23 червня 2015 року на фасаді будівлі ВПУ-7 встановлена меморіальна дошка Олексію Древалю та Дмитру Назаренку[4][5]
- 26 вересня 2017 року на фасаді будівлі Кременчуцької загальноосвітньої школи-ліцею №11 встановлена меморіальна дошка Дмитру Назаренку[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Назаренко Дмитро Миколайович ("Коваль") - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ а б Євген Карась - Загинув в Іловайську. Дмитро "Коваль"... | Facebook. archive.is. 31 серпня 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №747/2014 Про відзначення державними нагородами України.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.06.2015 № 356 «Про увічнення пам’яті Древаля Олексія та Назаренка Дмитра в м. Кременчуці»
- ↑ У КРЕМЕНЧУЦІ НА ЧЕСТЬ ПОДВИГУ ОЛЕКСІЯ ДРЕВАЛЯ ТА ДМИТРА НАЗАРЕНКА ВСТАНОВИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 14.08.2017 № 778 «Про увічнення пам’яті бійців АТО в м. Кременчуці»