Назустріч життю (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назустріч життю
рос. Навстречу жизни
Жанр кіноповість
Режисер Микола Лебедєв
Сценарист Катерина Виноградська
У головних
ролях
Надія Румянцева
Володимир Соколов
Георгій Семенов
Оператор Веніамін Левітін
Композитор Василь Соловйов-Сєдой
Художник Віктор Савостін
Кінокомпанія Ленфільм
Тривалість 81 хв.
Мова російська
Країна СРСР
Рік 1952
IMDb ID 0044956

Назустріч життю (рос. «Навстречу жизни») — російський радянський фільм, знятий в 1952 році режисером Миколою Лебедєвим за мотивами повісті Івана Василенка «Зірочка» на кіностудії Ленфільм.

Сюжет[ред. | ред. код]

Одному з ленінградських ремісничих училищ доручено важливе державне замовлення на виготовлення партії нових верстатів. У запалі ентузіазму не всі хлопці тверезо оцінюють свої можливості. Бригада дівчаток на чолі з Марусею Родниковою пропонує перейти на швидкісне різання, а бригада хлопчиків внесла пропозицію замінити учнівські норми робітничими. Порушення трудової дисципліни призводить Марусю до поломки верстата. Родникова важко переживає те, що трапилося. Вона переконується в правоті свого друга Паші Сичова, який, не захоплюючись радикальними нововведеннями у токарній справі, навчився економити час на робочих операціях. Товариші допомагають Родниковій виробити в собі дисциплінованість і зібраність. Хлопці виконали держзамовлення з відмінною оцінкою. Закінчується навчання в училищі, випускники роз'їжджаються по різним підприємствам і будівництвам Союзу.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Щоб краще передати характер своєї героїні Марусі Родникової, Надія Румянцева пішла в ремісниче училище, де цілий місяць вивчала токарну справу.

У фільмі зіграла свою першу роль Надія Румянцева.

У фільмі знімалися[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]