Найтінгейл (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Nightingale Island
Острів Найтінгейл
Географія
Розташування Атлантичний океан
Координати (37°25′ пд. ш. 12°28′ зх. д. / 37.417° пд. ш. 12.467° зх. д. / -37.417; -12.467)
Архіпелаг Тристан-да-Кунья

Площа 3,2 км²

 (370)

Адміністрація
Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

Демографія
Населення ненаселений

Найтінге́йл (англ. Nightingale Island) — активний вулканічний острів, розташований в Атлантичному океані в архіпелазі Тристан-да-Кунья, неподалік острова Неприступний. Найтінгейл є найбільшим серед однойменної групи островів. Загальна площа групи островів Найтінгейл, разом із острівцями Мідл та Столтенгоф становить 3,4 км². Всі три острови ненаселені, але регулярно відвідуються для наукових цілей та досліджень.

Історія[ред. | ред. код]

Найтінгейл, можливо, був помічений разом з Тристан-да-Кунья в 1506 році Трістаном да Кунья, через це, він не зробив записів про нього. Спочатку він називався Геброун Ейланд (Розбитий острів). Таку назву він отримав, коли в січні 1656 року голландський корабель Натхлас під командуванням Яна Якобзона не знайшов безпечного кріплення. Перша висадка на острів відбулася в 1696 році (швидше за все в серпні Віллемом де Вдамінком). Французький капітан Д'Етчевері також відвідав острів у вересні 1767 року, вперше записавши два сусідніх острова, які зараз називаються Мідл та Столтенгоф.[1]

Пізніше цей острів був перейменований на честь британського капітана Гамаліеля Найтінгейля, який досліджував острів у 1760 році.[2]

В XVII і XVIII століттях, голландський та французький уряди, а також Британська Ост-Індійська компанія розглянули привласнення Найтінгейла (так само, як Трістан і Неприступний), але рішення було проти цього, через відсутність місць посадки.

Найтінгейл, як кажуть, містив речі, награбовані піратами. Капітан Джон Томас, в експедиції на південь Атлантики, нібито залишив багатство іспанських дублонів і доларів в печерах Найтінгейла для зберігання. Однак, жодного відновлення цього скарбу (якщо він існує) ніколи не було підтверджено.

В 1811 році, американський пірат Джонатан Ламберт пред’явив претензії до Трістана та його сусідніх островів. Він хотів назвати Неприступний 'острів Пінсард', а Найтінгейл - 'острів Лавел'. Його вимоги мали успіх, але він помер менше року потому.

Клімат[ред. | ред. код]

Найтінгейл має морський клімат, подібний до інших островів Тристан-да-Кунья.

Географія[ред. | ред. код]

Острів Найтінгейл

На півночі острова розташовані дві вершини висотою 337 метрів[3] та 293 метра. Решта острова покрита скелями. Проте ці скелі не настільки високі, як ті що оточують сусідній острів Неприступний, який розташований за 16 км і має скелі висотою близько 300 метрів. Таким чином острів Найтінгейл є більш доступним для людини ніж Неприступний. Острів є вулканом, який складається з відкладеннь раннього та пізнього періодів. Масивні потоки травоїтної лави були екструдовані в минулому. До 2004 року, останнє виверження відбулося більше 39 000 років тому.

Острів оточує велика кількість ламінарій, що ускладнює швартування суден у погану погоду.

В 1961 році, на Тристан-да-Кунья вибухнув вулканічний щит висотою 2060 метрів і змусив жителів евакуюватися до Найтінгейлу. Згодом вони переїхали до Об’єднаного Королівства, а до Трістану повернулися в 1963 році.

На острові тривають заходи з охорони дикої природи. Попередні охоронні робітничі сараї були серйозно пошкоджені під час шторму, утвореного позатропічним циклоном в 2001 році, який, як повідомляється, включав вітер до 120 м/с[4] Ремонт триває, але для продовження роботи з консервації, всі пошкоджені приміщення на острові потрібно відремонтувати. Об’єднане Королівство затвердило фінансування для заходів з охорони на Найтінгейлі для 2004–2006 років.

Виверження 2004 року[ред. | ред. код]

29 липня 2004 року на острові Найтінгейл протягом шести годин відбувся ряд землетрусів, слідом за ними спостерігали плаваючі фоноліти та пемзу. Землетруси відбулися з підводного флангу острова.[5]

Розлив нафти 2011 року[ред. | ред. код]

Перед світанком 16 березня 2011 року, Мальтійсько-реєстрований балкер MS Oliva прямував до півострова Спернс-Пойнт на північно-західному березі острова.[6] В результаті відбувся розлив нафти, який поширився навколо острова і мав значний вплив на колонії морських птахів островів Найтінгейл та Мідл.[7] Виникла небезпека того, що пацюки з корабля могли зрештою натрапити на пташенят і яйця місцевих морських птахів. На судні було 1500 тонн сирої нафти і 60000 тонн соєвих бобів. Більш як 20000 пінгвінів були під загрозою.[8] Острів не мав прісної води, тому пінгвінів було переправлено на Тристан да Кунья для очищення.[9][10] Грецький капітан і його 21 філіппінський член екіпажу залишилися в Единбургі семи морів і допомогли жителям острова з їхньою роботою.[11] Одна із шлюпок з MS Olivia згодом була винесена на берег в лютому 2013 року поблизу Мюррей Мауз Південної Австралії.[12]

Дика природа[ред. | ред. код]

Альбатроси на острові Найтінгейл

Найтінгейл відомий як місце для розмноження різних видів морських птахів; понад мільйон птахів, за оцінками, розмножуються на острові, серед них найдільше великого буревісника. На острові є чотири водно-болотних угідь, кожен з яких містить сотні Thalassarche chlororhynchos. Як і Неприступний, Найтінгейл також має розведення колонії Північного чубатого пігвіна, зараз вимираючий вид з часкою населення, що залишилася з 1950-х років. Острів є частиною Найтінгейлських островів групи Важливих орнітологічних територій, визначеного Міжнародною радою збереження птахів як місце для розведення морських та ендемічних птахів.[13]

Туризм[ред. | ред. код]

Острови Неприступний і Гоф – це природні заповідники строгого режиму, в яких не дозволеного будь-якого туризму. Однак, туристам дозволяється їхати до Найтінгейлу.

Багато туристів Тристан да Кунья відвідують Найтінгейл задля дикої природи. Туристи не з Трістану можуть подорожувати до Найтінгейлу тільки з провідником від Трістана. Частина грошей, яку вони сплачують провіднику, направляється на плату за збереження роботи на острові (за окрему плату), але їм не дозволяється втручатися у приватне життя жителів острова. Також, трістанські аборигени відвідують Найтінгейл на вихідних.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Arnaldo Faustini. The Annals of Tristan de Cunha (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 November 2006. Процитовано 14 липня 2014.
  2. ↑ Saint Helena. worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  3. ↑ Gizimap[недоступне посилання з 01.02.2018]'s St Helena & Dependencies (2011)
  4. ↑ Barwick, Sandra (7 June 2001). 120 mph storm devastates Tristan da Cunha. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  5. ↑ Global Volcanism Program, Nightingale Island
  6. ↑ Tristan da Cunha Government and Tristan da Cunha Association, News, MS Oliva, архів оригіналу за 25 травня 2011, процитовано 19 березня 2011
  7. ↑ Rudolf, John Collins (22 березня 2011). Oil Spill in South Atlantic Threatens Endangered Penguins. The New York Times. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 1 червня 2018.
  8. ↑ Oil Spill Menaces Penguins. Science. 331: 1499. 25 березня 2011. doi:10.1126/science.331.6024.1499-b.
  9. ↑ BBC News [Архівовано 3 вересня 2013 у Wayback Machine.] Oil-soaked rockhopper penguins in rehabilitation
  10. ↑ Hansard [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.] 26 Apr 2011 : Column 397W
  11. ↑ Saint Helena Independent [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.] 25 March 2011 p. 3
  12. ↑ Lifeboat washes up in SA after years at sea. Government of South Australia. 3 лютого 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
  13. ↑ Nightingale Island group. Important Bird Areas factsheet. BirdLife International. 2012. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 26 жовтня 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • Едгар Аллан По Повість про пригоди Артура Гордона Піма посилається до островів Найтінгейл, Неосяжний і Тристан-да-Кунья.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Найтінгейл (острів)

Координати: 37°25′10″ пд. ш. 12°28′40″ зх. д. / 37.41944° пд. ш. 12.47778° зх. д. / -37.41944; -12.47778

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найтінгейл_(острів)&oldid=40196977