Нама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

На́ма (Khoekhoegowap, раніша мала назву готтентотська мова) — діалектний континуум, поширений на території Намібії, а також Ботсвани та Південно-Африканської Республіки. Зазвичай розглядається як єдина мова, бувши в такому випадку найбільшою в макросім’ї. Діалектами нама говорять представники таких народів, як нама (namaqua), дамара, хайл'ом (Haiǁom), а також інші нечисленні етнічні групи, наприклад, ч'хомані (ǂKhomani)[1].

Нама — національна мова Намібії. Нею видаються книжки (літературний нама), використовують в адміністрації, запропонований як шкільний предмет. У Намібії і ПАР деякі радіостанції ведуть радіомовлення нама. Викладається в Університеті Намібії (Віндхук), в ПАР може бути мовою другої освіти.

Багато тих, хто розмовляє мовою нама є носіями двох і більше мов: в Намібії і ПАР як додаткові мови спілкування використовуються африкаанс і англійська, у Ботсвані — сетсвана та англійська.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Раніше ч'хомані розмовляли мовою нц’у, знання якої зараз у тій чи іншій мірі зберігають менше 10 осіб. Решта говорить мовами нама та африкаанс.