Наномедицина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Наномедици́на - це медичне застосування нанотехнології.

Так само, як і традиційна медицина, вона включає в себе діагностику, лікування та профілактику хвороби, тільки все це виконується молекулярними інструментами. Перехід до нанорозмірів в медичному інструментарії має цілком логічне пояснення. Основний об'єкт впливу сучасної медицини - це клітина, а часто - макромолекули (ДНК, білки, рідше полісахариди). Але якщо розмір клітин 7-20 мкм, а діаметр подвійної спіралі ДНК 2,4 нм, то й інструменти для їх лагодження повинні бути того ж порядку, що і об'єкт, тобто нанометрового діапазону[1].

Рівень розвитку наномедицини[ред.ред. код]

Сьогоднішній (2013 рік) рівень розвитку наномедицини - це доставка лікарських та діагностичних субстанцій в наноконтейнерах в потрібне місце. Така адресна доставка забезпечує більш ефективну дію ліків і зберігає навколишні тканини. Для неї служать нанокапсули (стелс-ліпосоми) або вектори для генної терапії (вірусні та невірусні).

У наночастинок - лікарів кілька послідовних завдань. Їм треба знайти в організмі клітини - мішені , пройти через всі бар'єри , доставити до них субстанцію для лікування або діагностики , потім проникнути всередину клітини і вивантажити вміст. Після виконання свого завдання доля наночастинок - розпастися на частини і покинути організм. Для того, щоб забезпечити виконання всіх цих етапів дій, їм треба мати цілком певні властивості. Мати рецептори для спрямованого руху до мети. Мати здатність проходити через клітинні мембрани. Вивільняти вміст точно в потрібний час і в потрібному місці. Бути нетоксичними.

Найбільше в наномедицині вчені просунулися в області генної терапії. Вірусні вектори - це реальне втілення нанороботів (хоча і з деякими істотними недоліками, наприклад, їх вірулентність та імунні реакції на них). Ці недоліки стимулюють розробку альтернативних - невірусних векторів, які імітують будову вірусної частинки. Хоча й у них є проблеми, які потребують подолання: забезпечити ефективне завантаження лікарською речовиною і сигнал для його вивільнення.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]