Наомі Кляйн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наомі Кляйн
Naomi Klein
Naomi Klein Warsaw Nov.20 2008 Fot Mariusz Kubik 02.jpg
Наомі Кляйн в Варшаві (20 листопада 2008)
Дата народження: 8 травня 1970(1970-05-08) (43 роки)
Місце народження: Монреаль, Канада
Національність: Канада Канада
Рід діяльності: журналіст
письменник
соціолог
Роки активності: з 2000 року по теперішній час
Напрямок: політика, соціологія
Жанр: альтерглобалізм, антиглобалізм
Magnum opus: «No Logo» («Ні логотипу»)
Премії:

National Business Book Award, Найкраща ділова книга року (Канада) — 2001, Warwick prize for writing — 2009

Офіційний веб-сайт

Нао́мі Кляйн (англ. Naomi Klein; *8 травня 1970(19700508) Монреаль, Канада) — канадська журналістка, письменниця і соціолог, один з лідерів альтерглобалізму.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народилася в єврейській родині емігрантів-пацифістів із США, які виїхали до Канади на знак протесту проти війни у В'єтнамі. Ще в студентські роки, навчаючись в університеті Торонто, вона брала участь у студентській газеті, де стала відома своєю статтею про вбивства в Політехнічній школі в Монреалі, коли якийсь Марк Лепін влаштував там стрілянину, вбивши 14 людей і поранивши ще 14 (стаття була написана з феміністських позицій).

У 2000 році вийшла знаменита книга Кляйн «No Logo» («Ні логотипу»), яка стала маніфестом альтерглобалізму. У ній автор критикує імперіалізм, неолібералізм і сучасний економічний порядок, в якому людина, пригнічена глобальними брендами, позбавлена свободи вибору і не може реалізувати себе, а країни «третього світу» не можуть повноцінно розвиватися і приречені на відсталість. Винуватцями цього Кляйн вважає крупні корпорації, імперіалістичні держави, а також такі організації, як Міжнародний валютний фонд та Світова організація торгівлі. У листопаді 2005-го читачі журналів «Prospect» (Великобританія) і «Foreign Policy» («Зовнішня політика» (США) шляхом голосування склали список найбільш значущих 100 інтелектуалів світу, в якому Кляйн зайняла 11-е місце.

У 2002 році вона публікує книгу «Паркани та вікна» («Fences and Windows») — збірник своїх альтерглобалістскіх статей, в 2007 році — книгу «Доктрина шоку: розквіт капіталізму катастроф» («The Shock Doctrine: The Rise of Disaster Capitalism»), де звинувачує економістів Чиказької школи, зокрема М. Фрідмана, у сприянні використанню кризових ситуацій — таких як в Чилі під час диктатури А. Піночета, в Росії під час президентства Б. М. Єльцина, а також в Новому Орлеані після повені — для проштовхування неоліберальних політико-економічних рішень на користь транснаціональних компаній всупереч непопулярності і недемократичність таких рішень.

У 2004 році Кляйн спільно з чоловіком, Аві Льюїсом, представила на Венеціанському кінофестивалі документальний фільм «Захоплення» («The Take») про сучасні форми робітничого руху.

Видання[ред.ред. код]

Українською[ред.ред. код]

Російською[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]