Напад на Мерс-ель-Кебір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Напад на Мерс-ель-Кебір
Друга світова війнаВійна на Середземному морі
Mers el Kebir Memorial at Toulon, France.jpg
Пам'ятна дошка в Тулоні французьким морякам, загиблим 3 липня 1940 року в Мерс-ель-Кебір.
Дата: 3 липня та 6 липня 1940
Місце: Мерс-ель-Кебір, Французький Алжир, Північна Африка
Результат: Знешкодження французького флоту
Сторони
Naval Ensign of the United Kingdom.svg Велика Британія Civil and Naval Ensign of France.svg Франція
Командувачі
Велика Британія Джеймс Сомервіль Civil and Naval Ensign of France.svg Марсель-Бруно Женсуль
Військові сили
Велика Британія Велика Британія
  • авіаносці — 1
  • лінкори — 3
  • легкі крейсери — 2
  • есмінці — 11
Civil and Naval Ensign of France.svg Франція
Втрати

  • 2 загиблих
  • 6 літаків пошкоджено

  • 1297 загиблих
  • 1 лінкор потонув
  • 2 лінкори пошкоджені
  • 3 лідери пошкоджені
  • 1 лідер викинувся на берег

Напад на Мерс-ель-Кебір (фр. Bataille de Mers el-Kébir, англ. Attack on Mers-el-Kébir) — напад під час Другої світової війни англійської ескадри на французькі кораблі розташовані в базі Мерс-єль-Кебірі, поблизу Орана у Алжирі в Північній Африці. Напад проводився як частина операції «Катапульта», метою якої було запобігти захопленню французьких кораблів Німеччиною та Італією після Комп'єнського перемир'я.

Голова режиму Віші маршал Петен і командувач флоту адмірал Ф. Дарлан неодноразово заявляли, що жоден корабель не дістанеться Німеччині. Але британці дуже побоювалися, що військовий флот Франції потрапить до рук супротивника. 3 липня 1940 року британська ескадра у складі авіаносця «Ark Poyal», лінійного крейсера «Hood», лінкорів HMS «Веліант», HMS «Резолюшн», двох крейсерів та 11 есмінців під командуванням віце-адмірала Сомервілля з'явилася на рейді Мерс-ель-Кебір.

У французькій базі на той час знаходилися лінкори «Дюнкерк», «Страсбург», «Прованс», «Бретань», гідроавіаносець «Командант Тесте» та 6 лідерів. Французькому віце-адміралу Женсулю було надіслано ультиматум, згідно з яким французькі кораблі повинні були протягом 6 годин приєднатися до британських, вийти зі зменшеними екіпажами до британських портів або самозатопитися. Французький адмірал відмовився від цих пропозицій і близько 18 години британські лінкори розпочали вогонь. «Страсбургу» з декількома лідерами вдалося прорватися в Тулон. Пошкоджені лінкори «Дюнкерк» і «Прованс» та лідер «Могадор» викинулися на мілину. Лінкор «Бретань» вибухнув та потонув.

6 липня, після того як французи заявили що «Дюнкерк» готовий вийти в море, британські торпедоносці з авіаносця «Арк Ройал» атакували його. Дві торпеди потрапили в сторожовий корабель, який стояв біля борту «Дюнкерка» і викликали детонацію глибинних бомб, що знаходилися на ньому. Сильний вибух розірвав правий борт корабля на 40-метровій довжині і лінкор ліг на дно.

Під час бойових дій 3 та 6 липня 1940 загинули 1297 французів та близько 350 дістали поранення.

Сили сторін[ред.ред. код]

Велика Британія[ред.ред. код]

Франція[ред.ред. код]

Втрати[ред.ред. код]

Втрати французького флоту під час нападу на Мер-єль-Кебір 3 та 6 липня 1940
Офіцерів Молодших чинів Моряків Усього
Лінкор «Бретань» 36 151 810 997
Лінкор «Дюнкерк» 9 37 179 225
Лінкор «Прованс» 1 3 4 8
Лінкор «Страсбург» 2 3 5
Лідер «Могадор» 3 37 40
Terre Neuve 1 2 6 9
Armen 2 3 5
Esterel 1 5 6
ЗАГАЛОМ 48 199 1 050 1 297

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Сулига С. «Дюнкерк» и «Страсбург». — М.: Цитадель, 1995. — 32 с.
  • Дашьян А. В. «Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании». Часть 1. — М.: Моделист-конструктор, 2003. — («Морская коллекция» №3).
  • Дашьян А. В. «Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании». Часть 2. — М.: Моделист-конструктор, 2003. — («Морская коллекция» №4).
  • Иванов В. В. Корабли Второй мировой войны. ВМС Франции. — М.: Моделист-конструктор, 2004. — («Морская коллекция» №11).
  • Александров Ю. И. Линейные корабли типа «Бретань» (1912—1953). — СПб.: ИСТФЛОТ, 2009. — 96 с. — («Боевые корабли мира»). — ISBN 978-5-98830-034-2
  • Гаррос Л. Военно-морской флот Франции во Второй мировой войне. Часть 1 / Перевод И. П. Шмелева. Составление и оформление. Е. А. Грановский, М. Э. Морозов. — СПб.: ЧеРо, 1997. — (Ретроспектива войны на море. Выпуск №15).
  • Грановский Е. Тень Трафальгара. Операция ВМФ Великобритании против кораблей французского флота в Мерс-эль-Кебире // Флотомастер. — (3 — 6 2003).
  • Кофман, Владимир. Гибель владыки морей. Линейный крейсер «Худ». — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2009. — 128 с. — ISBN 978-5-699-36380-3
  • Офан П., Мордаль Ж. Французский флот во второй мировой войне. — СПб.: Зеркало, 1997. — (Морские битвы крупным планом. Выпуск №11).
  • Патянин С. В. Авианосец «Арк Ройал». — Приложение к журналу «Моделист-конструктор». — М.: . — («Морская коллекция» № 4(40)/2001).
  • Роскилл С. У. Флаг Святого Георгия: Английский флот во Второй мировой войне = Roskill S.W. The War At Sea, 1939-1945. — London: HMSO, 1954-1961 / Пер. с англ. А. Больных. — М.: АСТ, 2000. — 560 с. — (Военно-историческая библиотека). — ISBN 5-237-05177-4
  • Черчилль У. Том II. Их самый славный час // Вторая мировая война = Churchill W. S. The Second World War. — London-Toronto, Cassell and Co Ltd., 1950. — Vol. 2. Their Finest Hour; / сокр. пер. с англ. С предисловием доктора философских и доктора исторических наук, профессора Д. А. Волкогонова и под редакцией кандидата исторических наук А. С. Орлова. — М.: Воениздат, 1991. — ISBN 5-203-00705-5