Наполеон Орда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наполеон Орда
Napoleon Orda.jpg
Народився 11 лютого 1807(1807-02-11)
Івановський район Берестейської області, Білорусь
Помер 26 квітня 1883(1883-04-26) (76 років)
Діяльність художник, літератор, композитор, музикант
Alma mater Віленський університет
Дружина Ірена Багле
Нагороди

Золотий хрест «Virtuti militari» («Воїнська доблесть»)

Кременець і Замкова гора. Малюнок

Наполео́н Мате́уш Таде́уш О́рда ( біл. Напалеон Орда, пол. Napoleon Mateusz Tadeusz Orda; * 11 лютого 1807 — 26 квітня 1883) — білоруський і польський художник, літератор, композитор, музикант.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у родовому маєтку Вороцевичі Пінського повіту Мінської губернії (нині — Івановський район Берестейської області, Білорусь) у сім'ї збіднілого шляхтича, маршалка Кобринського повіту, інженера-фортифікатора Михайла Орди, який дав сину ім'я французького імператора.

Після закінчення Свислоцької гімназії у 1823 р. Н. Орда вступив на фізико-математичний факультет Віленського університету. За участь у таємній студентській організації «Зоряне» був виключений з університету. Після арешту і 15-місячного ув'язнення він повертається до Вороцевичів, але залишився під наглядом поліції.

Під час польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр. Н.Орда командував партизанським загоном. Був нагороджений найвищою військовою нагородою Польщі — золотим хрестом «Virtuti Militari» («Воїнська доблесть»). Після придушення повстання емігрував до Парижа. Подружився з Фредериком Шопеном. У нього і Ференца Ліста брав уроки композиції, гри на фортепіано. У Парижі написав десятки музичних творів — полонезів, вальсів, мазурок, пісень. З 1833 р. відвідував студію відомого французького майстра архітектурного пейзажу П'єра Жирара. У подорожах Францією, Австрією, Шотландією, Бельгією, Голландією, Іспанією, Португалією, Північною Африкою малював пейзажі, головним чином міські види.

Друзями були Адам Міцкевич, Тадеуш Костюшко, Фредерік Шопен, Ференц Ліст, Джоакіно Россіні, Джузеппе Верді, Шарль Гуно, Гектор Берліоз, Оноре де Бальзак, Стендаль, Іван Тургенєв, співачка Поліна Віардо.

1843 р. Наполеон Орда одружився з француженкою Іреною Багле. 1847 року призначили директором театру італійської опери у Парижі — одного з найвідоміших у той час в Європі. Брав активну участь у діяльності польської Великої еміграції. Після того, як 1856 р. Олександр II оголосив про амністію для повстанців, повернувся на батьківщину. Після смерті матері в 1859 р. через його участь в повстанні 1830–1831 рр. родовий маєток був конфіскований. Художникові було дозволено лише узяти його в оренду. Після повернення з еміграції жив у Вороцевичах, Гродно (1862–1863 рр.), потім перебрався на Волинь, де працював домашнім вчителем музики у генерала Адама Жевуського.

1866 року був арештований за підозрою в участі в повстанні 1863–1864 рр., ув'язнений у Кобринському тюремному замку. 1867 року військово-польовий суд засудив Наполеона Орду до заслання у віддалені губернії Росії. Завдяки старанням дружини і допомозі посла Франції вирок згодом відмінили. Проте Наполеона Орду царська влада позбавила права оренди і мешкання в родовому маєтку. Натомість було дозволено поселитися у родичів.

У царській Росії до останніх днів свого життя Наполеон Орда вважався неблагонадійним. За ним стежили, і не дивно, що 1880 року начальник жандармерії Мінська повідомляв імперським властям:

« …міщанин Орда займається кресленням якихось планів, … наших фортець, які переправляє за кордон  »

.

У 1872 р. почав реалізувати справу всього життя. Під час щорічних літніх подорожей малював визначні місця. У 1872–1874 рр. відвідав Волинь, Поділля та інші землі України. У 1875–1877 рр. — Білорусь, Литву, Жмудь, Ліфляндію, у 1878–1879 рр. — Галичину та Східну Пруссію, у 1880 р. — Польщу.

В останні роки свого життя він подорожував Галичиною, Келецьких, Сувалковських і Варшавських землях. Важко захворівши, помер у Варшаві 1883 р. Поховали, згідно із заповітом, на батьківщині в родинному склепі у містечку Іванове.

Наполеон Орда й Україна[ред.ред. код]

До нашого часу дійшло 177 творів митця, на яких зображено архітектурні пейзажі України. Один із альбомів літографій з малюнків Наполеона Орди зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. 1997 року до 190-річчя з дня народження художника в музеї була відкрита виставка його творів.

Малюнки були використані під час підготовки проектів реставраційних робіт і багатьох інших архітектурних пам'яток України — Андріївської церкви в Києві, костелу Івана Предтечі в Білій Церкві, фортеці в Кам'янці-Подільському, замків у Дубному та Острозі. Твори художника цінні тому, що зображені пам'ятки або були змінені, перебудовані, або зникли. Малював Наполеон Орда з великою, майже фотографічною точністю. На малюнках передано тонкі архітектурні деталі; але це не голі копії, натуралістичні замальовки. У них відчувається дух часу, дивна невловима романтична ностальгія за минулим, яка властива, мабуть, кожній інтелігентній, освіченій людині.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

2007 року у всьому світі відзначалося 200-річчя з дня народження Наполеона Орди, ця подія включена в календар пам'ятних дат ЮНЕСКО.

Ім'ям Н.Орди названо вулиці в деяких містах Білорусі: зокрема, в Мінську (2007) й Гродно (2011).

Літографії та малюнки Наполеона Орди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]