Напівметали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Напівметали — елементи періодичної таблиці, кристали яких мають властивості, проміжні між властивостями металів і властивостями напівпровідників.

Електропровідність напівметалів скінченна при низьких температурах, чим вони відрізняються від напівпровідників. Проте при підвищенні температури вона зростає, чим відрізняється від електропровідності металів. Така поведінка пояснюється тим, що в зонній структурі напівметалів немає забороненої зони. Рівень Фермі лежить в області, де сусідні зони перекриваються. Тому навіть при низьких температурах існує скінченна концентрація вільних електронів, які можуть переносити струм. При підвищенні температури рівень хімічного потенціалу електронів зміщується в область енергій, де густина станів вища. Цим пояснюється зростання провідності при вищих температурах.

Напівметалами вважаються

Іноді до напівметалів відносять також германій і графіт.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]