Нараїв (Бережанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Нараїв
Narayiv table.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада Нараївська сільська рада
Код КОАТУУ 6120485101
Locator Dot2.gif
Розташування села Нараїв
Основні дані
Засноване 1443
Населення 1799
Площа 8,042 км²
Густота населення 223.7 осіб/км²
Поштовий індекс 47513
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. / 49.52917; 24.77417Координати: 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. / 49.52917; 24.77417
Водойми річка Нараївка
Найближча залізнична станція Бережани
Місцева влада
Адреса ради с. Нараїв, Бережанський р-н, Тернопільська обла., 47513
Сільський голова Здебський Євген Григорович
Карта
Нараїв (Україна)
Нараїв
Нараїв
Нараїв (Тернопільська область)
Нараїв
Нараїв

Нара́їв — село Бережанського району Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (бл. 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).

Розташоване на берегах річки Нараївки. Населення — 1880 осіб (2002). Дворів — 662[1]. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.

Польський період[ред.ред. код]

Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катажиною Дідушицкою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни[2]) тоді ж мало магдебурзьке право.

Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. 17 століття — власність Сенявських, 18 — Потоцьких.

1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47%, а Нараїв-село на 66%[3].

1638 р. більшість будівель згоріло.

Під час інвентаризації 1658 згадано фортецю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 Нараїв зруйнували війська Шмигельського.

Австрійський період[ред.ред. код]

1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.

Друга світова війна[ред.ред. код]

У квітні 1945 р. поблизу Нараєва відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,78
російська 0,17
молдовська 0,06

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква Воздвиження Чесного Хреста (1830, кам'яна).

Збережено військовий цвинтар часів 1-ї Світової війни.

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), жертвам комуністичного режиму (1990, скульптор В. Римар), Т. Шевченку (скульптор М. Лозинський), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічні могили Борцям за волю України (1990), на місці загибелі 7-ми членів ОУН (1991, с. Дуляби), 5-ти вояків УПА (1992, х. Запуст).

Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи — витік річки Нараївка.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1—3 ступ., ЗОШ 1—2 ступ., ЗОШ 1 ступ. (х. Чверті), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Перебували[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]