Нараїв (Бережанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Нараїв
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада Нараївська сільська рада
Код КОАТУУ 6120485101
Картка на сайті ВР Нараїв 
Locator Dot2.gif
Розташування села Нараїв
Основні дані
Засноване 1443
Населення 1799 осіб
Площа 8,042 км²
Густота населення 223.7 осіб/км²
Поштовий індекс 47513
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. / 49.52917; 24.77417Координати: 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. / 49.52917; 24.77417
Водойми річка Нараївка
Відстань до районного центру 14 км
Місцева влада
Адреса ради 47513, с. Нараїв
Сільський голова Здебський Євген Григорович[1]
Карта
Нараїв (Україна)
Нараїв
Нараїв
Нараїв (Тернопільська область)
Нараїв
Нараїв

Нара́їв — село Бережанського району Тернопільської області. Центр сільра­ди, якій підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (бл. 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).

Розташоване на бе­регах річки Нараївки. Населення — 1880 осіб (2002). Дворів — 662[2]. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.

Польський період[ред.ред. код]

Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського (Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катажиною Дідушицкою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни[3]) тоді ж мало магдебурзьке право.

Внаслідок набігів татарів (1480, 1520 р.) занепало. 17 століття — власність Сенявських, 18 — Потоцьких.

1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47%, а Нараїв-село на 66%[4].

1638 р. більшість будівель згорі­ло.

Під час інвентаризації 1658 згадано форте­цю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 Нараїв зруй­нували війська Шмигельського.

Австрійський період[ред.ред. код]

1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвин­тар).

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.

Друга світова війна[ред.ред. код]

У квітні 1945 р. поблизу Нараєва відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,78
російська 0,17
молдовська 0,06

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква Воздвиження Чесного Хреста (1830, кам'яна).

Збе­режено військовий цвинтар часів 1-ї Світової війни.

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), жертвам комуністичного режи­му (1990, скульптор В. Ри­мар), Т. Шевченку (скульптор М. Лозинський), встановлено пам'ятний хрест на честь ска­сування панщини, наси­пано символічні могили Бор­цям за волю України (1990), на місці загибелі 7-ми членів ОУН (1991, с. Дуляби), 5-ти вояків УПА (1992, х. Запуст).

Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи — витік річки Нараївка.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1—3 ступ., ЗОШ 1—2 ступ., ЗОШ 1 ступ. (х. Чверті), Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Люди[ред.ред. код]

У Нараєві народилися:

Перебували[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]