Наркотичний туризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Наркотуризм (наркотичний туризм, туризм залежностей) — різновид туризму, голов­ною метою якого є відвідування країн, пов’язаних з наркоіндустрією.

Наркотик — чужорідні щодо обміну речовин субстанції природних чи штучних речовин, здатні викликати фізичну залежність внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму. До наркотичних препаратів відносяться:

- найнебезпечніші: героїн, морфій, опіум і інші наркотики; амфетаміни типу метедріна та метамфетаміна, що вводяться як ін’єкція;

- менш небезпечні наркотики: кодеїн; стимулятори амфетамінового типу: бензедрин і барбітурати;

- найменш небезпечні: канабіс; препарати амфетамінового типу пониженої активності.

Після Нідерландів, Чехія стала одним з головних напрямків наркотуризму, адже в цій країні також легалізували вживання і зберігання наркотичних речовин: турист зможе спокійно перетнути кордон, маючи при собі до 1 грама кокаїну, до 1,5 грамів героїну, до 2 грамів амфетаміну, до 4 таблеток екстазі та не більше 15 грамів марихуани. Наркотики в Чехії також дозволено вирощувати в домашніх умовах (за законом — до п’яти кущів конопель і до 40 галюциногенних грибів). Експерти із туріндустрії вже дали прогноз, що потік туристів до Чехії різко збільшиться, попри те, що продаж наркотиків у цій країні, як і раніше, заборонено.

Ще один цікавий напрям наркотуризму — Таджикистан, Колумбія та Мексика. За результатами досліджень, туркомпанії дійшли висновку, що людей, готових викладати значні суми за гострі відчуття (або їх ілюзії) далеко від рідного дому, не так уже й мало. Тисячі туристів хочуть побачити місця, де проходять збройні сутички наркокартелів Мексики та США, Колумбії та Венесуели, чи Афганістану та Росії, а якщо пощастить, то й стати їх свідками.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта XXI століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6