Народ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Народ (грецькою — ἔθνος (етнос)) — багатопланове поняття, яке може мати такі значення:

  • Народ — населення держави, мешканці країни.[1]
  • Народ — громадсько-політична сила, на яку опирається офіційна влада в країні[2]
  • Народ — форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я).[1]
  • Народ — взагалі люди, переважно у великій кількості.[1]

Найчастіше цей термін вживають як синонім до «етносу». Етнос — це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури і психічного складу, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших. Останнє звичайно зафіксоване в етнонімі (самоназві) народу. Сформований етнос виступає як соціальний організм, який самовідтворюється шляхом переважно етнічно однорідних шлюбів і передачі новим поколінням мови, традицій і т. д. Для стійкішого існування етнос прагне до створення своєї соціально-територіальної організації (держави), а етнічні групи, особливо в сучасних умовах, — своїх автономних об'єднань, закріпленні в законодавстві своїх прав.

Для внутрішньої єдності етносу найважливіше значення має культура, яка дає людям усвідомлення своєї спільності. Культура, і як необхідний компонент, і як одна з властивих етносу особливостей, забезпечує його повноцінне функціонування. Але відбувається і зворотний процес — конвергенція (зближення) етнічних культур внаслідок історичного розвитку і взаємодії народів. Тому сьогодні культуру кожного етносу характеризує сукупність, з одного боку, національно-специфічних, а з іншого — загальнолюдських компонентів.

Внаслідок природного тривалого співжиття племена змішувалися. Вчені довели, наприклад, що французький народ — наслідок змішання римлян, кельтів і германців; український — слов'янських і тюркських племен Київської Русі; завдяки змішанню слов'ян, угро-фінських племен, гунів, монголів і татар постав російський (московський) народ. Та сутність народу не вичерпується біологічним походженням, оскільки він живе в певному просторі. Саме простір як місце постійної осілості народу є дуже важливим елементом його існування. Люди здавна були пов'язані природою, простором (рибальство, полювання, рільництво, тваринництво). Цей простір для них був близьким, рідним, а всякий інший — чужим. Колективними зусиллями народу облаштовувалася певна територія. Народжувалося поняття «батьківщина». До цього прилучився ще один важливий компонент — мова. З її допомогою люди спілкувалися між собою, завдяки їй розпочиналося духовне життя народу. Кожне соціальне явище — це явище народне: народна культура, народне мистецтво, народна релігія і т. д.

Якщо народи існували з давніх-давен, то нації викристалізувалися лише в XVII–XVIII ст. (німці, скажімо, стали нацією в XIX ст.). На відміну від народу, нація не дана природою, а народжується історично. Звісна річ, дуже складно встановити, коли народ історично стає нацією. Процес переростання народу в націю являє собою повільну кристалізацію національної свідомості, збереження свого етносу перед нищівними силами ззовні. Отже, нація формується з етносу.

Російський лексикограф 19-го століття В. І. Даль пов'язував приналежність людини до того чи іншого народу з поняттям рідної мови:

Ні прозвання, ні віросповідання, ні сама кров предків не роблять людини приналежністю тієї або іншої народностей. Дух, душа людини - от де треба шукати приналежність його до того або іншого народу. Чим же можна визначити приналежність його до того або іншого народу. Чим же можна визначити приналежність духу. Звичайно проявом духу - думкою. Хто, якою мові думає, той тому народові й належить. Я думаю російською[3]

Юридично (відповідно преамбули Конституції України) «український народ» — громадяни держави всіх (різних) національностей.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Словник української мови: Том п'ятий Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:174)
  2. http://www.social-science.com.ua/article/337 Шпоть О.С. Про Демократію. //Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації. 2010. – № 4. – С. 130 – 139.
  3. http://www.ronik.org.pl/uchit6.htm

Див. також[ред.ред. код]


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.