Народження нації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народження Нації
The Birth of a Nation
Birth-of-a-nation-poster-color.jpg
Жанр драма
Режисер Девід Гріффіт
Продюсер Девід Гріффіт
Сценарист Томас Діксон Молодший
Франк Вудс
Девід Гріффіт
У головних
ролях
Ліліан Гіш
Генрі Волтхолл
Мей Марш
Кінокомпанія Epoch Film Co.
Тривалість  190 хв. (16 кадрів/сек)
Мова  англійська
Країна  США
Рік  1915
IMDb ID 0004972
Кошторис  110 тис. дол.
The Birth of a Nation

Народження Нації (англ. The Birth of a Nation) — американський німий історичний кінофільм 1915 року, один із найсуперечливіших фільмів в історії кіно. Події у фільмі розгортаються протягом та після громадянської війни в США, фільм був поставлений режисером Девідом Гріффітом та випущений 3 лютого 1915 року. Це одна з найвидатніших робіт в історії кінематографу і найуспішніший фільм тих часів. Картину відрізняють використання багатьох інноваційних технічних досягнень, а також дуже «неполіткоректне» виправдання расової нерівності та прославляння Ку-Клукс-Клану.

Сюжет[ред.ред. код]

Частина 1: США до Громадянської війни[ред.ред. код]

Щаслива сім'я Кемерон живе в Підмонті, Південна Кароліна. У доктора і пані Кемерон три сини: Бенджамін, Уейд і Дюк - і дві дочки: старша Маргарет і молодша Флора. До них в гості приїжджають друзі з Пенсільванії : депутат Остін Стоунмен у супроводі своєї юної дочки Елсі і двох синів - Тода і Філа. Філ закохується в старшу дочку Кемерона, а Бен Кемерон - в Елсі Стоунмен, побачивши її фотографію.

Починається війна. Стоунмен примикають до прихильників Півночі, Кемерони - до прихильників Півдня.

Йде облога Петерсберзі. Прихильникам Півдня не вистачає продовольства. Бен Кемерон, ставши полковником армії конфедератів, запекло бореться, але зрештою перестає пручатися, і його бере в полон старий друг Філ Стоунмен, в той час як батьки і сестри Бена з трепетом прислухаються до гуркоту битви.

Прихильники Південних Штатів переможені. Генерал Лі є до генералу Гранту. За полоненим полковником, лежачим в госпіталі, доглядає Елсі Стоунмен, що відповіла взаємністю на його любов. Разом з матір'ю Кемерона вона вирушає до президента Лінкольна , благає його про поблажливість і домагається помилування Бена.

Тим часом Остін Стоунмен стає одним з прихильників крайніх заходів в конгресі. Депутат взяв сторону негрів і переконав мулата Сайласа Лінча стати їх політичним ватажком. Після вбивства президента Лінкольна, відтвореного у всіх деталях, Остін Стоунмен практично управляє Сполученими Штатами.

Частина 2. Реконструкція[ред.ред. код]

Ліга Союзу отримує більшість голосів на парламентських виборах. Сайлас Лінч призначається заступником губернатора. Білих проганяють з вулиць, викреслюють з виборчих бюлетенів і найчастіше позбавляють майна.

Бен Кемерон стає на чолі руху опору. Депутат Стоунмен, дізнавшись про це, розриває його заручини з Елсі. Огастус Сезар (Гас), відданий слуга Кемеронів, вступає до лав збройної негритянської гвардії, яку набрав Сайлас Лінч. Гас домагається руки Флори. Сім' , розорена війною, живе у цілковитій нужді. Одного разу, коли Флора, йдучи до криниці, наважується зайти в ліс неподалік, за нею женеться Гас, їй загрожує насильство. Рятуючи свою честь, дівчина кидається з вершини скелі і гине. Бен Кемерон знаходить труп Флори і клянеться помститися.


Сайлас Лінч загрожує арештом д-ру Кемерону, яка знайшла притулок разом зі старою дружиною, юної дочкою і кількома вірними слугами - неграми серед полів в хатині, яку збирається розгромити чорна гвардія. Елсі захищає перед Лінчем справу Кемеронів і свого брата Філа, нареченого Маргарет Кемерон, що розділяє доля сім'ї південців. Мулат намагається згвалтувати дівчину. Стоунмен нарешті розуміє свою помилку, і Сайлас Лінч наказує його заарештувати.

Чорна гвардія на чолі з Сайласом Лінчем кидається на приступ відокремленій хатини, Кемерони обороняються, стріляючи з рушниці. Вони вже на волоску від смерті, але з гір з'являються білі вершники ку-клукс-клану на чолі з Великим Драконом. Клан, який вже вбив Гаса, винуватця смерті Флори, звільняє Стоунмен. Депутат обіцяє відтепер захищати білих.

На закінчення показується нова ідилія в Південних Штатах, які знову знайшли щастя при пануванні ку-клукс-клану. Два шлюбу між Кемероном і Стоунменамі символізували новий союз між Північчю і Півднем

Ролі[ред.ред. код]

Актор Роль
Ліліан Гіш Елсі Стоунмен Елсі Стоунмен
Мей Марш Флора Кемерон Флора Кемерон
Генрі Волтхолл полковник Бен Кемерон полковник Бен Кемерон
Міріам Купер Маргарет Кемерон Маргарет Кемерон
Вільям П. ДеВолл Джейк Джейк
Ральф Льюїс Остін Стоунмен Остін Стоунмен
Джордж Зігман Сайлас Лінч Сайлас Лінч
Уолтер Лонг чсмОгастус Сезар (Гас) чсмОгастус Сезар (Гас)
Роберт Херрон Тод Стоунмен Тод Стоунмен
Уоллес Рід коваль Джефф коваль Джефф
Джозеф Хенабері Авраам Лінкольн Авраам Лінкольн
Елмер Кліфтон Філ Стоунмен Філ Стоунмен
Джозефіна Кроуелл місіс Кемерон місіс Кемерон
Споттисвуд Ейткен доктор Кемерон доктор Кемерон
Джордж Беренджер Уейд Кемерон Уейд Кемерон
Дональд Крісп генерал Грант генерал Грант

Створення фільму[ред.ред. код]

Виробництво фільму фінансувала фірма «ІВОК-філм», заснована Гриффітом і Ейткеном.

Ейткен вклав у підприємство лише четверту частину загального капіталу - 25 тисяч доларів. Решту суми вклали акціонери. «Цілком можливо, що дехто з куклукскланівців (такі, як, наприклад, капіталіст з Пасадени) допоміг фінансувати фільм, який служив їх політиці...» ((Жорж Садуль

Френк Вудс і Гріффіт закінчили роботу над сценарієм за півтора місяці. Зйомки велися в липні, серпні і на початку вересня 1914 року. Декорації були зведені у вельми примітивних павільйонах студії «Рілайенс Меджестік» під художнім керівництвом її засновника Томаса Інса. Багато декорації будувалися під відкритим небом.

Монтаж картини, яким особисто керував Гріффіт, тривав три з половиною місяці. Музична партитура, написана Дж. Брейлі, представляла собою в основному попуррі з американських народних пісень і уривки з творів Бетховена, Ліста, Россіні, Верді, Джузеппе Верді, Чайковського, Грига, Вагнера.

Художні особливості[ред.ред. код]

Кадр з фільму Народження нації: суд Лінча над негром - гвалтівником

У фільмі знімалися всі найбільші актори школи Гріффіта. У масових сценах брало участь до 1000 осіб.

«...Режисерська робота з акторами далеко не скрізь Образцова <...> Характери в цілому намічені досить схематично, надто великими штрихами... Значення фільму не в розкритті психології персонажів, не в режисерській роботі з акторами, а в тому майстерності, яке Гріффіт проявив в монтажі та постановці масових сцен...» (Жорж Садуль

У « Народженні нації» Гріффіт майже постійно застосовує [ Паралельне дію|паралельний монтаж]].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Вперше демонструвався в Лос-Анджелесі в кінозалі «Клюнз» 8 лютого 1915 року під своїм початковою назвою. Вже після перегляду Томас Діксон, будучи вражений, запропонував нову назву.
  • Президент Вільсон наказав влаштувати перегляд фільму в Білому домі під час одного із засідань, на яке було запрошено багато державних діячів та дипломатів з родинами.
  • Гріффіт випустив на захист фільму брошуру «Підйом і занепад свободи слова в Америці».
  • Два великих ліберальних журналу «Нью Рипаблик» і «Нейшн» в статтях кінокритика Френсіса Хекет та головного редактора Освальда Гаррісона Вілларда дали фільму нищівну оцінку.
  • Ректор Гарвардського університету Чарльз Еліот заявив, що фільм є «збоченням ідеалу білих».
  • «Національна асоціація розвитку кольорових народів» випустила брошуру, спрямовану проти фільму.
  • Кадри переможної скачки куклукскланівців супроводжувалися «Польотом валькірій» Ріхарда Вагнера.
  • Під Франції фільм заборонила цензура. В Парижі його демонстрували тільки в 1921 році в зміненому варіанті.
  • Облога Петерсбурга - один з основних епізодів фільму - в романі Томаса Діксона займає всього лише дві сторінки (розповідь одного з персонажів).
  • Для численних доповнень до сценарію Френк Вудс і Гріффіт використовували «Пляма леопарда», другий роман Томаса Діксона.
  • Жоден афроамериканець не знімався у фільмах Гріффіта в головній ролі. Ролі темношкірих виконували білі артисти, яких гримували «під афроамериканців» Комаров. Історія зарубіжного кіно. Том 1. Німе кіно. - М.: «Мистецтво», 1965.
  • Від фільму Гріффіт отримав близько мільйона доларів чистого прибутку.
  • З приходом звукового кіно «Народження нації» було озвучено і знову випущено на екрани.
  • На хвилі успіху фільму було знято продовження, «Захід нації», яке провалилося в прокаті.
  • У 2008 році Dj Spooky на основі фільму зробив проект «Переродження нації» [1]


Посилання[ред.ред. код]