Народицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народицький район
Narodyckyi rayon gerb.png
Герб
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Область/АРК: Житомирська область Житомирська область
Код КОАТУУ: 1823700000
Утворений: 1923
Населення: 9 522 (на 1.01.2014)
Площа: 1284 км²
Густота: 7.5 осіб/км²
Тел. код: +380-4140
Поштові індекси: 11400—11453
Населені пункти та ради
Районний центр: Народичі
Селищні ради: 1
Сільські ради: 15
Смт: 1
Села: 64
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 11400, Житомирська обл., Народицький р-н, смт. Народичі, вул 1-го Травня, 15, 2-15-31
Веб-сторінка: Народицька РДА
Голова РДА: Трохименко Валерій Петрович
Голова ради: Леончук Анатолій Олександрович

Народи́цький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на північному сході Житомирської області. Утворено 1923 року. Площа 1,3 тисячі км². Екологічна ситуація в районі зумовлена важкими наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Районний центр — смт Народичі. Населення становить 9571 особа (на 1.08.2013).

Географія[ред.ред. код]

Річка Уж
Меморіал учасникам Другого Зимового походу у селі Базар
Райдержадміністрація
Інформаційний стенд про район у центрі Народичів
Інформація про виселені села району — частина меморіалу жертвам Чорнобильської трагедії у парку ім. Корбута

Територія — 1285 квадратних кілометрів. Народицький район розташований на північному сході області в межах Поліської низовини. По території району протікає одна річка з чотирма притоками. Західна частина району знаходиться у межах Житомирського, східна — в межах Київського Полісся. На півночі район межує з Наровлянським районом Гомельської області Республіки Білорусь. На території району є великі запаси будівельних пісків, керамічної глини, торфу та лісових насаджень.

Річки: Уж, Жерев, Норинь, Грезля

Історія[ред.ред. код]

На території сучасних Народичів — центру району — люди жили ще в давнину, про що свідчать досліджені могили доби бронзи і кургани часів Київської Русі. Перша письмова згадка про Народичі датується 1545 роком, коли вони були приписані до Овруцького замку. Після Люблінської унії 1569 року Народичі, як і інші населені пункти Правобережної України, відійшли до шляхетської Польщі. 1793 року, внаслідок возз'єднання Правобережної України з Лівобережною, Народичі увійшли до складу Росії і стали центром Народицької волості.

9 — 10 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Слободу, Хриплю, Великі Кліщі, Рудню-Базарську, Базар, Межиліску теперішнього Народицького району проліг шлях Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

17 листопада 1921 р. під час того ж Листопадового рейду через Голубієвичі на Малі Міньки теперішнього Народицького району проліг шлях Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Там відбувся бій, у ході якого Волинська група зазнала тяжкої поразки від 2-ї та 3-ї бригад 9-ї кавалерійської дивізії (начальник — Григорій Котовський).

Того ж дня після бою вціліла частина Волинської групи продовжила відступ через Звіздаль, Мотійки й Омельники.

359 полонених під Малими Міньками українських бійців 22-23 листопада у Базарі були розстріляні.

Народицький район утворився у 1923 році.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селишна рада і 15 сільських рад, які об'єднують 65 населених пунктів та підпорядковані Народицькій районній раді. Адміністративний центр — смт Народичі[1].

Промисловість[ред.ред. код]

У районі є два основні промислові підприємства — хлібозавод та стрічко-ткацька фабрика.

Сільське господарство[ред.ред. код]

У районі діють 14 колективних сільськогосподарських підприємств, які займаються м'ясомолочним скотарством і виробництвом зерна, кормів та картоплі.

Транспорт[ред.ред. код]

Народичі розташоване за 25 кілометрів від залізничної станції Овруч. Відстань до обласного центру становить 140 кілометрів, до столиці України — 170 кілометрів. Через район проходять автошляхи Коростень-Довляди (Республіка Білорусь), Київ-Мінськ. У районі є одне автотранспортне підприємство. Загальна довжина автомобільних доріг — 312 кілометрів.

Екологічна ситуація[ред.ред. код]

З усіх районів Житомирської області Народицький район найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991 року, 36 населених пунктів району було віднесено до зони обов'язкового відселення (у тому числі і сам райцентр, 36 — до зони гарантованого добровільного віселення, ще 8 — до зони посиленого радіоекологічного контролю. Через низку причин було відселено лише частину з них, деякі були відселені частково. Поступово відбувається очищення сільгоспугідь від радіонуклідів, що дозволяє розширювати сільськогосподарське виробництво на території району. Значно складнішою є ситуація у лісових масивах, де досі подекуди зберігається значний рівень радіоактивного забруднення, передусім ізотопами 137Cs та 90Sr.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]