Народна Самооборона (партія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Народна Самооборона»
Logo-samooborona.gif
Голова партії Юрій Луценко
Заснована/зареєстрована 1999
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія лівоцентризм
Союзники, блоки ВО «Батьківщина»
Кольори червоно-білі
Кількість членів
Веб-сторінка nso.org.ua

«Народна Самооборона» — українська політична партія, заснована в 1999 році під назвою «Вперед, Україно!». Лідер партії — Юрій Луценко.

Історія [ред.]

6 лютого 1999 року була заснована партія «Вперед, Україно!»[1]. Головою партії став Віктор Мусіяка. 13 травня вона була зареєстрована міністерством юстиції[1]. 22 травня відбувся перший з'їзд партії[1].

На президентських виборах 1999 року партія «Вперед, Україно!» підтримала кандидатуру Олександра Мороза. 2000 року партія припинила співпрацю з СПУ. Заступником голови партії став Володимир Сівкович. 2001 року Сівкович став виконуючим обов'язки голови партії.

У грудні 2001 році партія прийняла рішення про входження до виборчого блоку «Наша Україна». Посаду голови партії знову обійняв Віктор Мусіяка. На парламентських виборах 2002 року партія в складі виборчого блоку «Наша Україна» увійшла до Верховної ради четвертого скликання[1].

У парламентських виборах 2006 року партія «Вперед, Україно!» брала участь самостійно, але не отримала потрібної кількості голосів[1] (лише 6 934 голоси — 0,02 %, останнє місце серед 45 кандидатів).

У січні 2007 року екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко створив громадянський рух «Народна самооборона»[1]. Згодом було прийнято рішення про перетворення руху на політичну партію шляхом об'єднання з політичною партією «Вперед, Україно!», члени якої були активними учасниками руху «НС»[1].

У квітні 2007 року на об'єднавчому з'їзді партій «Вперед, Україно!» і «Християнсько-демократичного союзу» було прийнято рішення про створення виборчого блоку для участі в парламентських виборах 2007 року[1]. Пізніше ці партії увійшли до єдиного блоку націонал-демократичних сил України «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС)[1]. За підсумками виборів блок «Наша Україна — Народна самооборона» посів третє місце, отримавши 14,15 % голосів (72 місця в парламенті)[1]. У складі фракції НУНС в парламенті діє депутатська група «Народна Самооборона»[1].

13 квітня 2010 року партія «Вперед, Україно!» отримала свідоцтво від міністерства юстиції про перейменування партії «Вперед, Україно!» в політичну партію «Народна Самооборона»[1].

28 грудня 2011 року стало відомо, що партії «Батьківщина» і «Народна самооборона» сформують єдиний список кандидатів у депутати на парламентських виборах в 2012 році[2].

У лютому 2012 року лідер партії Юрій Луценко був засуджений до 4 років позбавлення волі[3]. Вирок був розкритикований українською опозицією і європейськими політиками як випадок політичної заангажованості та вибіркового переслідування[4][5].

У березні 2012 року Юрій Луценко заявив про те, що партія «Народна Самооборона» буде приєднана до партії «Батьківщина»[6].

Примітки [ред.]

  1. а б в г д е ж и к л м н «Хто ми». Народна Самооборона. Процитовано 2012-03-30. 
  2. «Батьківщина» і «Народна самооборона» підуть одним списком
  3. «Луценко дали 4 роки». Українська правда. 2012-02-27. Процитовано 2012-03-30. 
  4. «Опозиціонери підбадьорюють Луценка своєю близькою перемогою». Українська правда. 2012-02-27. Процитовано 2012-03-30. 
  5. «У Європі і Канаді говорять про вибіркове переслідування Луценка». Українська правда. 2012-02-28. Процитовано 2012-03-30. 
  6. «Луценко оголосив злиття з «Батьківщиною»». Українська правда. 2012-03-30. Процитовано 2012-03-30. 

Джерела [ред.]