Народна латина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Народна латина, відома також як «вульгарна латина»[1] і народно-латинська мова, лат. sermo vulgaris — розмовний різновид латинської мови, поширений в Італії, а пізніше і в інших провінціях Римської імперії.

Значення терміну[ред.ред. код]

Термін народна або вульгарна латина може вживатися в різних значеннях. Він може означати:

  • Розмовну латинську мову Римської імперії;
  • Розмовну латину пізньоримьского часу, що стала основою романських мов;
  • У вужчому сенсі протороманську мову Західної Романії, тобто прамову тих мов, що були поширені на північний захід від ізоглоси Лінія Спеція-Ріміні у Франції та на Іберійському півострові, а також романських мов у Північній Африці.
  • У ширшому сенсі, що виходить за рамки мовознавства, народною латиною називають інновації пізньоантичних текстів від II ст., які відрізняються від класичної латини.

Прамова романської групи[ред.ред. код]

Саме народна латина (а не класична латинська мова) є безпосереднім предком романських мов. З іншого боку, не у всіх регіонах її поширення нині існують романські мови. Свого найбільшого географічного поширення народна латина досягла в III столітті н. е., в період максимального розширення кордонів Римської імперії. З кінця III, і особливо між V і XV століттями, під час Великого переселення народів, мовні межі народно-латинського (романського) ареалу в регіонах так званої Старої Романії істотно скоротилися. Так, в Північній Африці народна латина була повністю витіснена арабською мовою, а в Британії — германськими наріччями (правда, народна латина зробила значний вплив на місцеві кельтські мови). Регіони, де латинська мова поступово зникла (Паннонія, Іллірія, Британія, Римська Германія, Римська Африка), отримали назву Романія Субмерса /Romania Submersa.

Історія[ред.ред. код]

Cantar de Mio Cid (Пісня моєї Сід) є найбільш раннім текстом на іспанській мові.

Вульгарна латина розвивалися по-різному в різних провінціях Римської імперії, з неї поступово виникали різні романські мови. У 813 священикам було наказано проповідувати рідною мовою, оскільки звичайні люди не могли зрозуміти латину. Протягом цілого покоління, присяги в Страсбурзі (842), договір між Карловими онуками Карлом Лисим та Людовиком Німецьким, були запропоновані й записані мовою, яка вже була відмінною від латинської.

Файл:Sacramenta Argentariae (Парс Brevis).jpg
Екстракт присяги, раніше текст французькою мовою

.

Приклади[ред.ред. код]

Першими від загального народно-латинського ареалу Римської імперії відкололися носії так званої балканської латині, які продовжували населяти Римську Дакію (нині Трансільванія), яку римська адміністрація офіційно залишила в 271 році. Так почався процес становлення сучасних румунської та молдавської мов.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вульгарна латина - не від сучасного прикметника «вульгарний», а в значенні «загальна»

Література[ред.ред. код]

  • Frederick Bodmer: Die Sprachen der Welt. Geschichte – Grammatik – Wortschatz in vergleichender Darstellung. Parkland-Verlag, Köln 1997, ISBN 3-88059-880-0.
  • Eugenio Coseriu: Das sogenannte „Vulgärlatein“ und die ersten Differenzierungen in der Romania. Eine kurze Einführung in die romanische Sprachwissenschaft. In: Reinhold Kontzi (Hrsg.): Zur Entstehung der romanischen Sprachen. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1978, ISBN 3-534-04073-2, S. 257–291.
  • Reinhard Kiesler: Einführung in die Problematik des Vulgärlateins. Niemeyer, Tübingen 2006, ISBN 3-484-54048-6 (Romanistische Arbeitshefte 48).
  • Dag Norberg: Manuel pratique de latin médiéval. Picard, Paris 1968 (Connaissance des langues 4, Шаблон:ZDB).
  • Gerhard Rohlfs: Vom Vulgärlatein zum Altfranzösischen. Einführung in das Studium der altfranzösischen Sprache. 3. verbesserte Auflage. Niemeyer, Tübingen 1968 (Sammlung kurzer Lehrbücher der romanischen Sprachen und Literaturen 15, Шаблон:ZDB).
  • Karl Vossler: Einführung ins Vulgärlatein. Schmeck, München 1953.


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.