Народний тил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Народний Тил)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний благодійний фонд «Народний Тил»
Голова Георгій Тука
Адреса м. Київ, вул. Іоанна Павла II, 4/6
Джерела фінансування благодійні внески
Офіційний сайт ntua.fund
CMNS: Народний тил у Вікісховищі

Народний Тил — громадська організація, волонтерське об'єднання, яке спрямовує свою діяльність на допомогу українським військовим, що беруть участь у збройному конфлікті з Росією. Одна з провідних таких організацій[1][2][3].

Історія[ред. | ред. код]

Георгій Тука — один із засновників та керівник об'єднання «Народний тил»

Волонтерською діяльністю майбутні засновники «Народного Тилу» почали займатися ще навесні 2014 року, під час подій в Криму. Допомога починалася з поповнення карток мобільного зв'язку військових і поступово переросла у широку підтримку військових Збройних сил України та добровольчих батальйонів[4]. Станом на осінь 2014 року організація об'єднувала 30-40 волонтерів, які регулярно беруть участь у роботі об'єднання[5], а станом на березень 2017 — до 15[6].

В серпні 2014 року навколо назви «Народний Тил» виник конфлікт — цю назву збирався зареєструвати на себе політик та бізнесмен Лев Парцхаладзе. Після того, як волонтери висловили обурення, політик змінив назву своєї організації на «Народний Тил України». Зрештою, нова громадська організація отримала назву «Надійний Тил», на чому інцидент було вичерпано[7][8]. В кінці серпня волонтерське об'єднання «Народний Тил» офіційно зареєструвалося як громадська організація.

20 грудня 2014 року з нагоди півріччя роботи Народного Тилу в офісі організації було проведено день відкритих дверей. Відвідувачі мали змогу ознайомитися з діяльністю різних підрозділів організації та зразками обладнання, задати запитання волонтерам.[9][10]

Діяльність[ред. | ред. код]

Тепловізор з маркуванням «Народного тилу»

Об'єднання «Народний Тил» забезпечує військових всім необхідним від одягу, камуфляжу, пічок-«буржуйок», касок, бронежилетів та індивідуальних аптечок до коліматорних та оптичних прицілів, тепловізорів, автомобілів-позашляховиків та обладнаних реанімобілів[4]. Один з таких реанімобілів використовує «Ангел війни», волонтер-хірург Армен Нікогосян[11]. Спільно з іншими волонтерськими проєктами об'єднання організовує виробництво розгрузок, підсумків, спальних мішків тощо[5]. З поліпшенням державного забезпечення армії організація перестала постачати форму, бронежилети й каски і спрямувала кошти на потреби, які держава не задовольняє[3].

В серпні 2014 року волонтери «Народного Тилу» разом з «Сестрами Перемоги» розпочали проєкт по перекладу французького посібника з техніки ведення бою у міських умовах. До кінця року було надруковано 500 примірників цього 245-сторінкового посібника.[12]

2014 року волонтери групи «Народний тил» створили сайт «Миротворець», на якому розміщено базу даних з інформацією про терористів.[13] Завдяки цій базі на блок-постах затримують терористів та їх посібників; зібраною інформацією зацікавилися також спецслужби різних країн.[14]

За перший рік роботи організація зібрала близько 40 млн гривень пожертв. Крім того, вона приймає негрошову допомогу, в тому числі веде збір продуктів у київських супермаркетах. Станом на липень 2015 військовим було передано, зокрема, 350 тонн продуктів, 164 тепловізори та понад 300 прицілів (про іншу допомогу див. нижче)[2].

В міру збільшення обсягів роботи були створені окремі підрозділи:

Медичний народний тил[ред. | ред. код]

Індивідуальна аптечка «Народного тилу» з кровоспинним препаратом QuikClot[en]

Медичний підрозділ передає бійцям як лікарські засоби загального призначення (протизапальні та жарознижувальні засоби, антибіотики), так і спеціалізовані індивідуальні аптечки, укомплектовані по стандарту НАТО. До складу аптечок входять антишокові препарати, кровоспинний засіб Celox, джгути-турнікети CAT (Combat-Application-Tourniquet), голка для пневмотораксу. Станом на жовтень 2014 року у війська було передано 3337 таких аптечок[5], на грудень — понад п'ять тисяч[10], а на вересень 2015 — 14 тисяч[3].

Крила народного тилу[ред. | ред. код]

Проєкт забезпечує військові підрозділи безпілотними літальними апаратами для розвідки та коригування вогню. Волонтери збирають квадрокоптери з готових вузлів і проводять навчання майбутніх операторів. Станом на кінець 2014 року на передову було відправлено 13 апаратів[10], а станом на липень 2015 — вже 34, і було навчено понад 200 операторів[2].

Колеса народного тилу[ред. | ред. код]

Проєкт «Колеса народного тилу» постачає автомобілі для розвідки, спецпідрозділів і медиків та забезпечує їх ремонт і оснащення. Позашляховики та мікроавтобуси переобладнують, бронюють та фарбують у захисний колір[15][16]. За півріччя діяльності (станом на грудень 2014) підготовлено та передано 37 таких автомобілів та 5 машин швидкої допомоги[10]. Станом на березень 2015 «Народний тил» передав військовим 59 машин[17], а на вересень — вже 104 (25 із яких отримав у подарунок)[3]. Чимало машин організація завозила з країн Європи. Станом на березень 2017 вона не завозить нові машини, але продовжує обслуговувати й оснащувати старі. Всього було завезено понад 120 позашляховиків[6].

Планшети народного тилу[ред. | ред. код]

Проєкт «Планшети народного тилу» розпочав свою роботу в листопаді 2014 року з планшетних комп'ютерів, подарованих представництвом компанії ASUS в Україні[18]. На планшети встановлюються карти, навігаційне та спеціальне програмне забезпечення, підручники з військової справи.

«Діти Народного тилу» та «Сім'ї Народного тилу»[ред. | ред. код]

Це проєкти допомоги дітям та дружинам загиблих військових. Організація почала працювати з дітьми 2015 року, а 2016 відправила 150 дітей на відпочинок у Болгарію і 250 — у Карпати[6][19]. У листопаді 2017 «Народний Тил» звітував про надання підтримки 253 матерям і 593 дітям за весь попередній час[20].

Мистецький народний тил[ред. | ред. код]

В рамках цього проєкту проводяться аукціони з продажу картин відомих художників. Всі отримані від продажу мистецьких творів кошти йдуть на фінансування інших проєктів «Народного Тилу». Координатор проєкту — Тетяна Джафарова.[5][10]

Нагороди[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
В штабі волонтерської організації „Народний тил“ на YouTube // Громадське ТБ, 20 серпня 2014
Колеса Народного тилу та гвинтівка Barrett M82 на YouTube // Служу Україні (15 випуск), 20 грудня 2014
Волонтерському „Народному тилові“ виповнилося 6 місяців на YouTube // ТРК «Київ», 20 грудня 2014

Деякі волонтери об'єднання «Народний Тил» відзначені державними та відомчими нагородами:

Одна з координаторів організації Ірина Гук була нагороджена Волонтерською премією «Євромайдану SOS» (30 листопада 2016)[29].

Оцінки[ред. | ред. код]

  • За оцінкою експертів, опитаних Асоціацією благодійників України, за підсумками роботи у 2014 році «Народний тил» входить до числа благодійних і волонтерських організацій, які діють найбільш ефективно, публічно та прозоро[30].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Горєлов Д. М., Корнієвський О. А. [1] — Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2015. — С. 18. Архівовано з джерела 15 квітня 2016
  2. а б в Рингис А. (31.07.2015). Бэк-офис армии. Как работают альтернативные службы тыла. Украинская правда. Архів оригіналу за 23.03.2016. Процитовано 10.07.2016.
  3. а б в г Глуховський М. (03.09.2015). Волонтер Роман Синіцин: Є купа людей, які спалили по 5-6 танків. glavcom.ua. Архів оригіналу за 10.07.2016. Процитовано 10.07.2016.
  4. а б Галина Титиш (18.09.2014). Воїни добра. Георгій Тука. Українська правда. Архів оригіналу за 23.03.2017. Процитовано 30.01.2015.
  5. а б в г Галина Титиш (30.10.2014). Воїни добра. Роман Сініцин. Українська правда. Архів оригіналу за 18.12.2017. Процитовано 30.01.2015.
  6. а б в Глуховський М. (21.03.2017). Волонтер Ірина Гук: Солдатські аптечки від держави досі укомплектовані джгутами часів Першої світової. Главком. Архів оригіналу за 08.05.2017. Процитовано 18.12.2017.
  7. Ім’я волонтерської групи „Народний тил“ хотів присвоїти політик. ТСН. 11.08.2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30.01.2015.
  8. Парцхаладзе Народний тил перейменував у Надійний тил [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] // PRпортал Украины, 31 серпня 2014(20140831)
  9. Волонтери „Народного тилу“ влаштували день відкритих дверей. 5 канал. 20.12.2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 31.01.2015.
  10. а б в г д Волонтери "Народного тилу" відзвітували про свою діяльність. 24tv. 21.12.2014. Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 31.01.2015.
  11. Волонтери передали в зону #АТО унікальний реанімобіль. 5 канал. 13.08.2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 31.01.2015.
  12. Волонтеры напечатали для армии 500 пособий по ведению боя в городских условиях. censor.net. 12.12.2014. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 03.02.2015.
  13. Волонтери запустили в інтернеті сайт про зрадників і найманців, які воюють проти України. ipress.ua. 15.12.2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 22.07.2015.
  14. Сайт "Миротворець" опублікував відомості про дев'ять тисяч терористів. espreso.tv. 8.01.2015. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 22.07.2015.
  15. Колеса НТ (відео). 112.ua. 20.12.2014. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 01.02.2015.
  16. Колеса Народного Тилу (відео). Перший Національний. 24.11.2014. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 01.02.2015.
  17. Герман О. (16.03.2015). Колеса Народного тилу. Тест-драйв від сміливих й небайдужих. Українська правда. Архів оригіналу за 03.06.2017. Процитовано 18.12.2017.
  18. Тимур Кобзар (6.11.2014). Рад поздравить вас со стартом проекта „Планшеты "Народного тыла“!. Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 30.01.2015.
  19. Сім'ї Народного Тилу: про нас. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 18 грудня 2017.
  20. Волонтери "Народного тилу" збирають гроші на реабілітацію дітей загиблих і зниклих бійців АТО. Лівий берег. 2.11.2017. Архів оригіналу за 03.11.2017. Процитовано 18.12.2017.
  21. а б Указ Президента України від 23 серпня 2014 року року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  22. а б Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 914/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня волонтера»
  23. Наказ Міністра оборони України № 1125 від 30.11.2016
  24. Володимир Зеленський вручив відзнаку Президента «Національна легенда України». Офіційне інтернет-представництво президента України. 22 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  25. а б в Указ Президента України від 21 травня 2015 року року № 280/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  26. Указ Президента України від 25 червня 2016 року року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  27. а б .Указ Президента України від 4 березня 2016 року № 80/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  28. Наказ Міністра оборони України № 18 від 14.01.2017
  29. Ніщименко В. (01.12.2016). Нагороджено найактивніших волонтерів у рамках Волонтерської премії Євромайдан SOS – 2016. Портал «Громадський Простір». Архів оригіналу за 18.12.2017. Процитовано 18.12.2017.
  30. Зелена книга української благодійності – 2014 / Асоціація благодійників України за підтримки ІАЦ «Громадський простір». Упорядник — К. Соболева-Зоркіна. — Київ, 2015. — С. 41. Архівовано з джерела 25 квітня 2016 (Архів)

Посилання[ред. | ред. код]