Нарцис (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нарцис, Караваджо

Нарцис, рідше Наркіс (грец. Νάρκισσος) — син річкового бога Кефіса й німфи Ліріопи, вродливий юнак, улюбленець німф, мисливець.

Нехтував усіх дівчат, які в нього закохувалися. Богиня Немесіда, караючи Нарциса за пиху, призвела до того, що якось на полюванні він побачив у джерельній воді своє відображення і так закохався в нього, що з любові помер. На могилі Нарциса виросли квіти (нарциси). За іншою версією міфу, боги покарали Нарциса за те, що він зневажив кохання німфи Ехо.

Міф про Нарциса опрацював Овідій у «Метаморфозах». На сюжет міфу створили опери Франческо Каваллі, Алессандро Скарлатті, Крістоф Віллібальд Ґлюк; Педро Кальдерон де ла Барка написав драму. У переносному значенні Нарцис — самозакохана людина.

Література[ред.ред. код]