Населення Венесуели

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Згідно з даними перепису 2001, чисельність населення Венесуели становила 23 232 553 чоловік [1]. Основне населення країни — венесуельці. Чисельність індіанців перевищує 100 тис. чоловік. Не менше 3/4 населення проживає у вузькій смузі берегових гірських грядів, які перетинаються вздовж узбережжя Карибського моря від колумбійського кордону до дельти Оріноко. Ще 15 % жителів зосереджені в нафтоносному районі навколо озера Маракайбо.

Історія[ред.ред. код]

Населення Венесуели виросло с 766 тисяч чоловік в 1823 році до 2,4 мілліонів в 1920 році. Однак райони Гвіанського нагір'я залишались майже незаселеними аж до Другої світової війни. Нестача кваліфікованих нафтовиків на нафтопромислах після війни викликало притік інженерів і робітників з-за кордону. Крім цього, уряд почав вербувати переселенців у Європі, і в країну хлинув потік іммігрантів,особливо з Іспанії, Португалії і Італії. Однак спроба сільськогосподарського освоєння Гвіанського нагір'я не увінчався великим успіхом, погано пристосовані до життя в тропічних лісах європейці в решті-решт осіли в Каракасі, Маракайбо та в інших містах.[2] В нинішні часи багато переселенців, як легальних, так і нелегальних, прибувають з Колумбії. Є свідчення, що на початку 1990-х років більше мільйона колумбійців нелегально проживало в Венесуелі.

Демографічна статистика[ред.ред. код]

На основі CIA World Factbook[3]

Очікувана тривалість життя[ред.ред. код]

  • все населення: 73.93 років
  • чоловіки: 70.84 років
  • жінки: 77.17 років (2011)

Зростання населення[ред.ред. код]

  • 1.508% (2009).

Народжуваність та смертність[ред.ред. код]

  • 18.71 народжень на 1,000 населення (2006).
  • 4.92 смертей на 1,000 населення (2006).

Фертильність[ред.ред. код]

  • 2.42 дітей на одну жінку (2011).

Дитяча смертність[ред.ред. код]

  • 21.54 смертей на 1,000 здорових (2006).

Вікова структура[ред.ред. код]

Вікова група (роки) % чоловіки жінки
0-14: 29.9% 3,909,876 3,667,958
15-64: 65% 8,287,255 8,209,599
65 і вище: 5.1% 590,236 710,357

Грамотність та освіта[ред.ред. код]

Формальним та демогравічним визначенням рівня грамотності є відсоток населення Венесуели старше 15 років, котре вміє і читати, і писати.[4].

Група населення %
Все населення: 95.1%
Чоловіки: 95.4%
Жінки: 94.8%

Релігійні вподобання[ред.ред. код]

Більшість населення Венесуели сповідують католицизм (якщо не практикують, то формально).

Релігія %
Католицизм: 96%
Протестантизм: 2%
Інші: 2%

Міста[ред.ред. код]

Венесуела характеризується високою ступінню урбанізації — 93% населення проживає в містах [5]. Найбільше місто — Каракас з населенням 3,051 млн чоловік — розташований у мальовничій долині в прибережній гірській області. Другим по величині місто — Маракайбо з населенням 2,153 млн чоловік. Колись це було скупчення примітивних хатин, які споруджені на сваях, тепер ж Маракайбо став сучасним містом та найбільшим центром нафтодобування. На південний-захід від Каракаса знаходиться Валенсія, центр скотарства та молочної промисловості, з населенням 903 тис. чоловік. За даними перепису 1990, понад 200 тис. чоловік проживало в містах Барселона, Барксімето, С'ьюдад-Болівар, Кумана, Маракай, Матурін, Петаре и Сан-Крістобаль.

На відміну від цих відносно густо населенних районів, південна частина країни, від річок Апуре та Оріноко до бразильського та колумбійського кордонів, ніколи не мала значного населення. В цих районах, де високі кам'яні плато чергуються зі сухими низькотравними степами та густими лісами, густота населення ніде не перевищує 2-3 чоловік на 1 км². Населені пункти по більшості являють собою декілька будинків на березі річки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Instituto Nacional de Estadística
  2. Страны и народы/Южная Америка/Ред. В. В. Вольского, Москва, «Мысль», 1983—285с.
  3. Venezuela CIA World Factbook
  4. INE (дані за 2006 рік)
  5. CIA - The World Factbook