Населення Еквадору
Зараз населення Еквадору, яке нараховує 13,5 млн.чоловік, складається з 3 етнічних груп, кордони між ними умовні: кечуа (39 % населення); так звані «лісові індіанці» (1 %) та іспаномовні еквадорці.
Кечуа — найбільший із сучасних індіанських народів. В Еквадорі проживають приблизно 30 % всіх кечуа, цей народ також утворює значну частину населення в Перу та в Болівії. Еквадорські кечуа в основному походять від різноплемених і різномовних груп, які засвоїли впродовж кількох останніх віків мову та культуру кечуа, основний район розселення знаходився в більш південних регіонах, на території Перу.
Лісові індіанці, до яких відносять інші індіанські народи країни (за виключенням чибча, які проживають в горах на півночі), живуть в тропічних вічнозелених районах і продовжують зберігати родоплемінне ділення. Виділяють 2 найбільші групи лісних індіанців: хібаро (чи хіваро) — племена ачуале, мурато, уамбіса, малаката, які живуть на півдні Еквадору; та племена аламо, ямбо та інших, які говорять на діалектах мови кечуа та проживають на сході. Зараз із сторони кечуа триває асиміляція лісових індіанців.
Іспаномовні еквадорці складаються з кількових расових груп:
- асимільованих індіанців
- білого населення (креоли)
За оцінкою даних сучасних дослідників зараз метиси становлять 7/10 від загального населення Еквадору, білі — 1/5, негри та мулатів — 1/10. Доля останніх в населенні Еквадору значно вище, ніж в інших андських країнах. Серед негрів і самбо виділяють особливу групу — монтувіо, які проживають на північному заході Еквадору, в провінції Есмеральдас. Монтувіо є нащадками негрів-рабів, які втекли з невільничого судна в 1623 році та змішались з місцевими індіанцями. Більше 2 столітть вони не визнавали владу Нової Іспанії та жили окремо.
Крім вказаних національних груп в Еквадорі постійно проживають колумбійці (25 000 — 30 000 чол), і в невеликій чисельності італійці (5 000 чол), іспанці (5 000 чол), німці (10 000—15 000 чол), японці (5 000 чол), американці (2 000 чол), перуанці (2 000 чол), китайці (3 000), євреї (1 000 чол.).
Зміст |
Розселення та динаміка [ред.]
Середня густота населення в Еквадорі становлять 33 людини на 1 км², однак розесереджено воно на території нерівномірно. Найбільш заселені прибережні та гірські райони Коста та Сьєрра відповідно, тут густота досягає 60 людей на 1 км². В цей же час в Орьєнте, рівнинній східній і центральній частині країни, яка покрита вічнозеленими тропічними лісами густота сягає менше 1 людини на 1 км². Населення зосереджено тут лише на окремих високогірних місцях.
Внутрішні міграції напрямлені з західних районів країни в східні, та з сел в міста. Іміграція та еміграція дуже невеликі та не впливає на динаміку населення. Для Еквадору характерні висока народжуваність при низькому рівні смертності населення. Так, тільки з 1950 по 1983 рік населення країни збільшилось у 2,3 раза, а міське населення — в 4,5 раза.
Мови та релігія [ред.]
Державна мова в Еквадорі — іспанська. Однак значна частина населення країни двомовна. Так, багато іспаномовних еквадорців знають ще й мову кечуа, а індіанці кечуа часто володіють ще й іспанською. В місцевому розмовному діалекті іспанської багато слів з мови кечуа. Кечуа також використовується в деяких районах в школах, на ньому видається література, виходять в ефір радіо- та телепередачі.
Більша частина еквадорців за віросповіданням — католики. Кечуа — також католики, однак зберігають деякі елементи своєї попередньої релігії, яка була пов'язана з культом сонця. У лісових індіанців переважають родоплемінні вірування.
Статистика [ред.]
Чисельність населення — 14,3 млн (оцінка на 2010 рік).
Річний приріст — 1,5 %;
Народжуваність — 20,8 на 1000;
Смертність — 5 на 1000;
Еміграція — 0,8 на 1000.
Середня тривалість життя — 72,4 в чоловіків, 78,4 в жінок.
Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 0,3 % (оцінка на 2007 рік).
Етно-расовий склад: метиси 65 %, індіанці 25 %, білі 7 %, негри 3 %.
Мови: іспанська (офіційна), а також індіанські мови (в основному кечуа).
Грамотність — 92 % чоловіків, 90 % жінок (за даними перепесу 2001 року).
Релігії: католики 95 %, інші 5 %.
Динаміка чисельності населення Еквадору [ред.]
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1700 | 270 000 |
| 1710 | 284 000 |
| 1720 | 299 000 |
| 1730 | 315 000 |
| 1740 | 332 000 |
| 1750 | 349 000 |
| 1760 | 368 000 |
| 1770 | 387 000 |
| 1780 | 407 000 |
| 1790 | 429 000 |
| 1800 | 451 000 |
| 1810 | 475 000 |
| 1820 | 500 000 |
| 1830 | 625 000 |
| 1840 | 714 000 |
| 1850 | 816 000 |
| 1860 | 915 000 |
| 1870 | 1 013 000 |
| 1880 | 1 157 000 |
| 1890 | 1 273 000 |
| 1900 | 1 400 000 |
| 1910 | 1 617 000 |
| 1920 | 1 790 000 |
| 1930 | 1 944 000 |
| 1940 | 2 466 000 |
| 1950 | 3 203 000 |
| 1960 | 4 325 000 |
| 1970 | 5 962 000 |
| 1980 | 7 961 000 |
| 1990 | 10 189 300 |
| 2000 | 12 920 100 |
| 2010 | 14 333 800 |
| 2030 (прогноз) | 18 839 000 |
5 найбільших міст (2010) [ред.]
- Гуаякіль — 2 286 000
- Кіто — 1 650 000
- Куенка — 329 000
- Мачала — 254 000
- Санто-Домінго — 236 000
Література [ред.]
- Брук С. И. «Население мира. Этнодемографический справочник», Москва 1986
- Fischer Weltalmanach 2007.Zahlen-Daten-Fakten.
Посилання [ред.]
|
||||||||||||||
