Населення Еритреї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Етнічна мапа Еритреї

Чисельність населення Еритреї станом на 2012 рік становить близько 6,1 млн чол. (107-е місце в світі). Останній перепис проводився 2008 року, тоді в країні проживало 5 291 370 чол. При площі в 117,600 км², щільність населення Еритреї становить 51,8/км² (154-е місце).

Середньорічний приріст населення становить близько 3%. Народжуваність — 45 чол. на 1000, смертність — 15 чол. на 1000. Середня тривалість життя 50,6 років (для чоловіків — 48,9, для жінок — 52,4). Приблизно 80% еритрейців проживає в сільській місцевості.[1]

Вікова стратифікація на 2010 рік (за даними ООН):[2]

  • діти до 15 років — 41,6%,
  • населення від 45 до 65 років — 55,9%
  • 65 років або старіше — 2,5%

Етнічний склад[ред.ред. код]

Еритрея — багатонаціональна країна, серед усього населення можна виокремити дев'ять основних етнічних груп, які різняться мовою, релігією, культурними традиціями: афари, гедареб, кунама, нара, рашейда, сахо, тігре та тігрінья. Найчисельніша група — тігрінья (близько 55%), найменш чисельна — рашейда, частка її становить менше 2%; рашейда розселилися на узбережжі країни лише в кінці XIX ст.[1]

Етнічний склад населення Еритреї (2010 рік):[3]

Тігрінья 55%
Тігре 30%
Сахо 4%
Кунама 2%
Рашейда 2%
Білен 2%
Інші 5%

Афари проживають переважно вздовж узбережжя Червоного моря в звуженій південно-східній частині країни; тігрінья — переважно на Еритрейському нагір'ї; тігре — на рівнинах і плато на північ від Еритрейського нагір'я; білін зосереджений в районі міста Керен; гедареб живуть на півночі та заході; кунама та нара — на західному плато між річками Текезе (Сетіт) і Гаш, причому нара тяжіють на північ; народ сахо, який веде кочовий та напівкочовий спосіб життя, населяє східну частину Еритрейського нагір'я і рівнини на південь від порту Массава.[1]

Мови[ред.ред. код]

Жодна мова в Еритреї не має статусу офіційної, але для міжетнічного спілкування використовують найбільш розповсюджену — тігрінья. Усі етнічні групи розмовляють на власних мовах, окрім гедареб, які говорять на мові то-бедаує (або беджа) і рашейда, які користуються арабською. Багато еритрейців володіють двома або більше мовами. Арабську мову також знає велика кількість мусульман країни та біженців, які під час війни за незалежність Еритреї проживали в країнах Близького Сходу. Деякі жителі великих міст, а також депортовані з Ефіопії знає амхарську (офіційну ефіопську мову), італійську знає старше покоління. Тігрінья та тігре, мови відповідних етносів, що разом складають близько 85% від усього населення, походять від давньоефіопської мови геез, якою нині користується Ефіопська православна церква для богослужінь (як церковнослов'янська в Російській православній цервкі). В діловодстві та державних установах разом із тігрінья користуються арабською та англійською. Як і в інших країнах світу, все більшу роль відіграє англійська мова, яку вивчають в школі.[1]

Релігії[ред.ред. код]

Серед населення Еритреї приблизно однакова кількість християн та мусульман. Більшість християн проживає на Еритрейському плато, мусульмани ж населяють прибережні райони, західні та східні рівнини і плато. Невелика кількість еритрейців притримується традиційних африканських вірувань.

Більшість християн належить до Ефіопської монофізитської православної церкви, хоча є якась частина католиків та протестантів. Християнство з'явилося на теренах Еритреї ще в IV ст. Під час війни за незалежність, багато хто звинувачував Ефіопську цервку у занадто тісних зв'язках із ефіопським урядом. Після проголошення незалежності, Еритрейська православна церква відокремилася від Ефіопської і налагодила офіційні стосунки із Коптською православною церквою Єгипту.

Всі еритрейські мусульмани притримуються суннітської гілки ісламу. Іслам було занесено до країни вже в VII ст., через близькість країни до місця його виникнення, не виключено, що Еритрея могла бути першою країною за межами Аравії, де з'явилися прихильники нової релігії.[1]

Чисельність віруючих по кожній зобі (регіоні):

Регіон Всього населення Християн Мусульман Інших
Маекел, (тігр. ዞባ ማእከል) 1,053,254 64% 35% 1%
Дебуб, (тігр. ዞባ ደቡብ) 1,476,765 63% 36% <1%
Гаш-Барка, (тігр. ዞባ ጋሽ ባርካ) 1,103,742 16% 80% 4%
Ансеба, (тігр. ዞባ ዓንሰባ) 893,587 29% 80% <1%
Семіен-Кей-Бахрі, (тігр. ዞባ ሰሜናዊ ቀይሕ ባሕሪ) 897,454 12% 87% <1%
Дебуб-Кей-Бахрі, (тігр. ዞባ ደቡባዊ ቀይሕ ባሕሪ) 398,073 24% 85% <1%

Динаміка[ред.ред. код]

Природний рух[ред.ред. код]

Демографічна статистика в Еритреї недостатньо розвинута. Наступні приблизні розрахунки підготовлені службами ООН:[2]

Період Народжуваність (чол.) Смертність (чол.) Річний природний рух ЗКН* ЗКС* ПР* КДС* ЗКФ*
1950-1955 58 000 34 000 24 000 48.4 28.0 20.4 6.97 176
1955-1960 66 000 35 000 31 000 49.2 25.7 23.4 6.97 163
1960-1965 74 000 36 000 38 000 48.5 23.6 24.9 6.82 151
1965-1970 83 000 38 000 45 000 47.6 21.7 25.9 6.70 139
1970-1975 91 000 39 000 52 000 46.1 19.7 26.3 6.52 133
1975-1980 103 000 43 000 60 000 45.1 18.9 26.2 6.50 127
1980-1985 112 000 54 000 58 000 42.4 20.5 21.9 6.50 116
1985-1990 123 000 52 000 71 000 41.1 17.3 23.9 6.31 104
1990-1995 127 000 45 000 83 000 40.0 14.1 25.9 6.08 90
1995-2000 131 000 38 000 93 000 38.1 11.1 27.0 5.66 73
2000-2005 157 000 39 000 118 000 38.4 9.5 28.9 5.19 62
2005-2010 183 000 40 000 143 000 37.5 8.3 29.3 4.68 54
* ЗКН = Загальний коефіцієнт народжуваності (на 1000 чол.); ЗКС = Загальний коефіцієнт смертності (на 1000 чол.); ПР = Природний рух (на 1000 чол.); КДС = Коефіцієнт дитячої смертності (на 1000 народжень); ЗКФ = Загальний коефіцієнт фертильності (середня кількість дітей на жінку)

Зміна чисельності населення[ред.ред. код]

Год Население
1700 269 000
1800 272 000
1850 281 000
1900 344 000
1910 361 000
1920 481 000
1930 641 000
1940 855 000
1950 1 402 510
1960 1 614 698
1970 2 160 460
1980 2 568 741
1990 3 137 919
2000 4 197 310
2009 5 023 513
2030 (прогноз) 8 709 998
2050 (прогноз) 11 381 250

Примітки[ред.ред. код]