Населення Криму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Населення Криму

Населення Криму у античну добу і у ранньому середньовіччі[ред.ред. код]

Первісна людина з'явилась на півострові сотні тисяч років тому: у Криму виявлено декілька десятків пам'яток палеоліту і наступних археологічних епох - особливо у передгір'ях.

У бронзову добу (приблизно 2 500 - 1 000 рр. до н.е.) регіон населяли послідовно представники ямної, кемі-обінської, катакомбної (інгульської), зрубної, кам'янсько-левенцівської, сабатинівської, білозерської культур, які ототожнюють з праїндоєвропейськими племенами.

Початок залізної доби (Х ст.до н.е.) пов'язаний з появою степової кімерійської і місцевої гірської кизил-кобінської культур. Останню ототожнюють з відомими з писемних джерел таврами. У VII ст. до н.е. зі сходу до Причорномор'я прийшли іраномовні племена войовничих скіфів, вигнавши кімерійців на Близький Схід.

Одночасно на чорноморському узбережжі почали з'являтися колонії давньогрецьких полісів. Спершу в Криму греки заселили береги Керченської протоки, заснувавши тут у VI ст. до н.е. міста Німфей (бл 560 р.до.н.е.), Пантікапей (бл.530 р.до н.е.), Мірмекій, а далі на захід - Феодосію. У 480 р. до н.е. Пантікапей об'єднав під своєю владою навколишні грецькі поліси у Боспорське царство. Незабаром (422-420 рр. до н.е.) на Гераклейському півострові у південно-західному Криму з'явилася ще одна грецька колонія - Херсонес,який невдовзі став впливовим полісом Криму і всього Причорномор'я. Отже,в ці часи на півострові мешкали і активно взаємодіяли греки,скіфи і таври. Скіфи піддавалися сильному культурному впливу з боку більш цивілізованих греків, переходили до осілого образу життя, а грецькі міста поповнювались місцевим "варварським" населенням. Від змішування народів у кримських передгір'ях відомі тавро-скіфи. До ІІІ ст. до н.е. таври зазнали сильного впливу з боку скифів, їх археологічні пам'ятки пізніше цього часу невідомі, хоча писемні джерела згадують таврів до ІІ ст. н.е.

У III ст. до н.е. скіфів з Причорноморських степів витіснили кочові іраномовні племена сарматів, які прийшли зі сходу. Скіфи залишились лише на Нижньому Дніпрі і в Криму, де вони заснували свою столицю - Неаполь Скіфський (у межах сучасного Сімферополя). У подальшому скіфи опинились втягнутими у низку військових конфліктів з сусідами - Боспором, Понтом, Херсонесом, сарматами і до середини III ст. н.е. поступово зникли як етнос, змішавшись переважно з сарматами, які одночасно з готами вдерлись до південної частини Криму, після чого почали періодично нападати на римські володіння на Балканах та у Малій Азії (Скіфські війни) Частина готів залишилась у Криму (відомі типові для германців поховання), з часом частково змішавшись з сарматським племнем аланів (відомі згадки про "готалан"), у той час як основна частина готських племен з Північного Причорномор'я під тиском гунів рушила на захід, в межі Римської імперії, розпочавши процес "Великого переселення народів"

375 р. через Керченську протоку увірвались орди гунів на чолі з Манцуном, руйнуючи все на своєму шляху. Пройшовши Таврію, гуни рушили далі на завоювання Європи, залишивши по собі близько десятка відомих поховань. Землі півостріва залишились заселеними готаланами-християнами на півдні і кочовиками на півночі.

У VI ст. Таврія стала західною окраїною Тюркського каганату, лише на півдні залишились володіння Візантійської імперії навколо Херсонесу.

Невдовзі Тюркський каганат розпався, а на Кубані і Дону утворилася кочова Булгарська держава, у складі якої опинився і Крим. Деякі булгарські роди залишились кочувати у північному Криму навіть після поразки своїх ханів від хозар близько 668 р. і переходу більшої частини півостріва до Хозарського каганату (Херсонес із навколишніми землями залишився за Константинополем).

З часом Хозарський каганат ослаб, а Херсонес набув певної незалежності від Візантії. Приблизно з Х ст. до кримських степів проникають тюркомовні печеніги, а з наступного століття - половці (кипчаки), які стали в подальшому основним субстратом при формуванні кримсько-татарського етносу.

У ХІІІ ст. Крим, як і вся східна Європа, зазнав татаро-монгольської навали, після якої на півострові було утворено Кримський улус Золотої орди.

У ці часи на морському узбережжі, на місці давньогрецьких міст, свої колонії заснували італійські купці. І хоча генуезці займали в них панівне становище, більшість населення в цих містах становили місцеві християни.

У першій половині XV ст. кримські хани добились незалежності від Орди і створили Кримське ханство, яке, втім, невдовзі потрапило в залежність від нового гегемона регіону - Османської імперії. Турки висадились в Криму 1475 року і захопили генуезькі міста і християнське князівство Феодоро біля Херсонесу.

У книзі турецького мандрівника Евлія Челебі «Книга подорожей», написаній у XVII ст., наведені відомості про склад населення Криму за результатами перепису населення, проведеного у 1666–1667 pp. За цими даними населен­ня поділялося на три групи: повноправні мусульмани - 187 тис. душ., право­славні піддані-робітники мусульманів (ясир) - 920 тис. душ., та райя, оподатковані піддані інших релігійних спільнот (євреїв, караїмів, вірменів, греків) - 20 тис. душ.[1]

На півострові панував іслам, і представники християнських народів Криму поступово ісламізувались і вливались до кримсько-татарського етносу. Однак поряд з татарами продовжували мешкати і інші спільноти: греки, вірмени, євреї, караїми, кримчаки, цигани, а також нащадки готів і алан.

Етнічний склад населення Криму в кінці XVIII - початку XXI ст.[ред.ред. код]

Населення Криму за останні 300 років[Джерело?]

Склад Населення Криму з плином часу змінився з переважно кримськотатарського в XVIII столітті, до змішаного багатоетнічного в кінці XX - початку XXI століття:

  • 1760-ті-70-ті роки - 454 700 осіб (92,6% кримських татар, 4% вірмен, 3,1% греків, 0,3% кримчаків і караїмів)

Відвідав Крим у XVIII столітті Йоганн Тунманн кажучи про регіон зазначав:

« Після татар у Криму найчисленніші вірмени[2]  »
  • 1795 - 156 400 осіб (87,6% кримських татар, 4,3% росіян, 1,9% греків, 1,7% циган, 1,5% караїмів, 1,3% українців, 0,8% євреїв, 0,6% вірменів, 0,1% німців, 0,1% болгар)
  • 1816 - 212 600 осіб (85,9% кримських татар, 4,8% росіян, 3,7% українців, 1,4% караїмів, 1,3% вірменів, 0,9% євреїв, 0, 8% греків, 0,7% німців, 0,4% болгар)[Джерело?]
  • 1835 - 279 400 осіб (83,5% кримських татар, 4,4% росіян, 3,1% українців, 2,4% циган, 2% греків, 1,5% вірменів, 1,1 % караїмів, 0,9% євреїв, 0,7% німців, 0,4% болгар)[Джерело?]
  • 1850 - 343 500 осіб (77,8% кримських татар, 7% українців, 6,6% росіян, 2% греків, 1,9% циган, 1,3% караїмів, 1% вірмен, 1 % німців, 0,9% євреїв, 0,5% болгар)[Джерело?]
  • 1858 - 331 300 осіб (73% кримських татар, 12,6% росіян, 4% українців, 2,4% греків, 2% циган, 1,8% євреїв, 1,5% німців, 1, 3% вірмен, 0,8% караїмів, 0,6% болгар)
  • 1864 - 198 700 осіб (50,3% кримських татар, 28,5% росіян і українців, 6,5% греків, 5,3% євреїв, 2,9% вірменів, 2,7% німців, 1,7% караїмів, 1,6% болгар)
  • 1897 - 546 700 осіб (35,6% кримських татар, 33,1% росіян, 11,8% українців, 5,8% німців, 4,4% євреїв, 3,1% греків, 1,5% вірменів, 1,3% болгар, 1,2% поляків, 0,3% турків)
  • 1917 - 749 800 осіб (41,2% росіян, 28,7% кримських татар, 8,6% українців, 6,4% євреїв, 4,9% німців, 2,9% греків, 1, 6% вірмен, 1,4% болгар, 0,8% поляків, 0,7% турків)
  • 1920 - 718 900 осіб (44,1% росіян, 26% кримських татар, 7,4% українців, 6,7% євреїв, 5,9% німців, 3,3% греків, 1,7 % вірмен, 1,5% болгар, 0,8% караїмів, 0,8% поляків)
  • 1926 - 713 800 осіб (42,2% росіян, 25,1% кримських татар, 10,9% українців, 6,1% німців, 5,5% євреїв, 2,2% греків, 1, 6% вірмен, 1,6% болгар, 0,6% караїмів)
  • 1934 - 832 000 чоловік (44% росіян, 23,8% кримських татар, 10,9% українців, 8,1% євреїв, 6,1% німців, 1,7% вірменів, 1,4 % болгар)
  • 1937 - 996 800 осіб (47,7% росіян, 20,7% кримських татар, 12,9% українців, 5,5% євреїв, 5,1% німців, 2,2% греків, 1, 5% болгар, 0,3% караїмів)
  • 1939 - 1123800 чоловік (49,6% росіян, 19,4% кримських татар, 13,7% українців, 5,8% євреїв, 4,5% німців, 1,8% греків, 1,4% болгар, 1,1% вірменів, 0,5% поляків)
  • 1944 (кінець літа) - 379 000 чоловік (75% росіян, 21% українців)
  • 1959 - 1201500 чоловік (71,4% росіян, 22,3% українців, 2,2% євреїв, 0,1% поляків)
  • 1979 - 2135900 чоловік (68,4% росіян, 25,6% українців, 1,1% євреїв, 0,7% кримських татар, 0,3% поляків, 0,2% вірменів, 0,2% греків)
  • 1989 - 2430500 чоловік (67,1% росіян, 25,8% українців, 1,6% кримських татар, 0,7% євреїв, 0,3% поляків, 0,1% греків)
Національний склад населення Криму по районах і містах (2001 р.)

Слід враховувати, що Всеукраїнський перепис населення 2001 року не враховував населення м. Севастополь, що є окремим від Криму регіоном України.

Більшість росіян, українців, греків і болгар сповідує православ'я, кримські татари - іслам сунітського толку, також поширені юдеї, протестанти, католики.

Динаміка національного складу Криму (з Севастополем) за даними переписів[3][4][5][6][7]

1897[8]  1926  1939  1959  1970  1979  1989  2001 
росіяни   180 963   301 398   558 481   858 273   1 220 486   1 460 980   1 629 542   1 450 394
українці   64 703   77 405   154 123   267 659   480 733   547 336   625 919   576 647
татари кримські   194 294   179 094   218 879   5 422   38 365   245 291
татари   9 656   10 762   13 602
азербайджанці   109   2 415   4 377
німці   31 590   43 631   51 299   839   2 356   2 790
євреї   24 168   39 921   65 452   26 374   24 653   22 597   17 731   5 531
євреї кримські   [9]   6 000   679   280
греки   17 114   16 036   20 652   1 897   2 684   3 036
вірмени   8 317   10 713   12 923   3 091   3 430   2 794   10 088
болгари   7 450   11 377   15 344   1 398   2 186   2 282
поляки   6 929   4 514   5 084   6 038   6 092   6 115   4 459
караїми   [9]   4 213   1 151   715
естонці   2 176   2 084   1 900   674
білоруси   2 058   3 842   6 726   21 672   39 739   43 214   50 054   35 157
турки   1 787   209   268   1 091
чехи   1 174   1 419   1 674   774
цигани   944   649   2 064   1 905
молдавани   272   556   1 483   3 456   6 609   4 562
все населення   546 592   713 823   1 126 429   1 201 517   1 813 592   2 182 927   2 458 655   2 413 228
 1897   1926   1939   1959   1970   1979   1989   2001 
росіяни  33,11%  42,22%  49,58%  71,43%  67,30%  66,93%  66,28%  60,10%
українці  11,84%  10,84%  13,68%  22,28%  26,51%  25,07%  25,46%  23,90%
татари кримські  35,55%  25,09%  19,43%  0,25%  1,56%  10,16%
татари  0,44%  0,44%  0,56%
азербайджанці  0,01%  0,10%  0,18%
німці  5,78%  6,11%  4,55%  0,05%  0,10%  0,12%
євреї  4,42%  5,59%  5,81%  2,20%  1,36%  1,04%  0,72%  0,23%
євреї кримські  0,84%  0,03%  0,01%
греки  3,13%  2,25%  1,83%  0,09%  0,11%  0,13%
вірмени  1,52%  1,50%  1,15%  0,17%  0,16%  0,11%  0,42%
болгари  1,36%  1,59%  1,36%  0,08%  0,09%  0,09%
поляки  1,27%  0,63%  0,45%  0,33%  0,28%  0,25%  0,18%
караїми  0,59%  0,05%  0,03%
естонці  0,40%  0,29%  0,17%  0,03%
білоруси  0,38%  0,54%  0,60%  1,80%  2,19%  1,98%  2,04%  1,46%
турки  0,33%  0,03%  0,02%  0,05%
чехи  0,21%  0,20%  0,15%  0,03%
цигани  0,17%  0,09%  0,18%  0,08%
молдавани  0,05%  0,08%  0,13%  0,19%  0,27%  0,19%

Етнічний склад населення[ред.ред. код]

Перепис 2001[ред.ред. код]

АР Крим міське
населення
сільське
населення
росіяни 58,5% 65,9% 45,8%
українці 24,4% 22,5% 27,4%
кримські татари 12,1% 6,5% 21,2%
білоруси 1,5% 1,4% 1,6%
татари 0,5% 0,4% 0,8%
вірмени 0,4% 0,5% 0,4%
інші 2,6% 2,8% 2,8%
Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 2001 р.
Russians2001Crimea.PNG
Ukrainians2001Crimea.PNG
CrimeanTatar2001.png
росіяни українці кримські татари


населення росіяни українці кримські
татари
білоруси татари вірмени інші,
не вказано
Сімферополь  358 108  238 938 66,7%  76 147 21,3%  25 209 7,0%  4 102 1,1%  1 339 0,4%  2 130 0,6%  10 243 2,9%
Алушта  52 215  35 030 67,1%  11 987 23,0%  3 081 5,9%  743 1,4%  93 0,2%  223 0,4%  1 058 2,0%
Армянськ  26 867  14 969 55,7%  9 722 36,2%  949 3,5%  299 1,1%  87 0,3%  94 0,3%  747 2,8%
Джанкой  42 861  25 611 59,8%  11 106 25,9%  3 469 8,1%  658 1,5%  87 0,2%  117 0,3%  1 813 4,2%
Євпаторія  117 565  76 295 64,9%  27 429 23,3%  8 140 6,9%  1 716 1,5%  287 0,2%  607 0,5%  3 091 2,6%
Керч  158 165  124 430 78,7%  24 298 15,4%  1 635 1,0%  1 795 1,1%  383 0,2%  518 0,3%  5 106 3,2%
Красноперекопськ  30 902  15 736 50,9%  12 631 40,9%  928 3,0%  366 1,2%  145 0,5%  80 0,3%  1 016 3,3%
Саки  28 522  18 573 65,1%  6 938 24,3%  1 646 5,8%  527 1,8%  118 0,4%  130 0,5%  590 2,1%
Судак  29 448  17 442 59,2%  5 173 17,6%  5 131 17,4%  387 1,3%  286 1,0%  137 0,5%  892 3,0%
Феодосія  108 788  78 536 72,2%  20 416 18,8%  5 055 4,6%  1 949 1,8%  236 0,2%  557 0,5%  2 039 1,9%
Ялта  139 584  91 408 65,5%  38 604 27,7%  1 877 1,3%  2 204 1,6%  476 0,3%  813 0,6%  4 202 3,0%
Бахчисарайський район  92 542  50 236 54,3%  18 158 19,6%  19 695 21,3%  1 156 1,2%  1 254 1,4%  183 0,2%  1 860 2,0%
Білогірський район  66 458  32 706 49,2%  10 749 16,2%  19 425 29,2%  622 0,9%  454 0,7%  190 0,3%  2 312 3,5%
Джанкойський район  82 328  32 048 38,9%  27 788 33,8%  17 744 21,6%  1 415 1,7%  192 0,2%  179 0,2%  2 962 3,6%
Кіровський район  58 016  29 290 50,5%  10 219 17,6%  14 816 25,5%  955 1,6%  775 1,3%  198 0,3%  1 763 3,0%
Красногвардійський район  93 782  45 666 48,7%  25 563 27,3%  15 619 16,7%  2 059 2,2%  1 061 1,1%  399 0,4%  3 415 3,6%
Красноперекопський район  31 843  10 587 33,2%  13 822 43,4%  5 477 17,2%  397 1,2%  248 0,8%  <100 0,2%  1 237 3,9%
Ленінський район  69 629  38 168 54,8%  15 950 22,9%  10 784 15,5%  892 1,3%  324 0,5%  311 0,4%  3 200 4,6%
Нижньогірський район  56 976  28 727 50,4%  16 419 28,8%  9 136 16,0%  1 009 1,8%  190 0,3%  <75 0,1%  1 445 2,5%
Первомайський район  40 367  14 155 35,1%  15 317 37,9%  8 693 21,5%  696 1,7%  279 0,7%  108 0,3%  1 119 2,8%
Роздольненський район  37 185  15 289 41,1%  14 896 40,1%  4 961 13,3%  524 1,4%  336 0,9%  242 0,7%  937 2,5%
Сакський район  80 964  36 592 45,2%  25 517 31,5%  14 137 17,5%  1 765 2,2%  639 0,8%  376 0,5%  1 938 2,4%
Сімферопольський район  149 253  73 753 49,4%  35 098 23,5%  33 161 22,2%  2 038 1,4%  545 0,4%  849 0,6%  3 809 2,6%
Совєтський район  37 576  18 234 48,5%  8 287 22,1%  8 344 22,2%  499 1,3%  757 2,0%  <100 0,2%  1 380 3,7%
Чорноморський район  34 112  18 002 52,8%  9 993 29,3%  4 321 12,7%  512 1,5%  499 1,5%  140 0,4%  645 1,9%
АР Крим  2 024 056  1 180 441 58,3%  492 227 24,3%  243 433 12,0%  29 285 1,4%  11 090 0,5%  8 769 0,4%  58 811 2,9%
Севастополь  377 153  269 953 71,6%  84 420 22,4%  1 858 0,5%  5 872 1,6%  2 512 0,7%  1 319 0,3%  11 219 3,0%
Весь Крим 2 401 209 1 450 394 60,4% 576 647 24,0% 245 291 10,2% 35 157 1,5% 13 602 0,6% 10 088 0,4% 70 030 2,9%


Перепис 1939[ред.ред. код]

Найчисельніша національність у районах та містах Криму за даними перепису 1939 р.

Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[10]

населення росіяни татари українці євреї німці греки болгари вірмени інші
Сімферополь 142 634 51,4% 12,2% 10,4% 16,0% 2,2% 1,4% 0,7% 2,0% 3,8%
Євпаторія 47 030 54,3% 13,1% 13,1% 9,0% 3,6% 1,7% 0,2% 0,8% 4,2%
Керч 104 443 66,1% 5,1% 17,2% 5,3% 0,7% 1,5% 0,3% 1,3% 2,5%
Севастопольська міськрада 111 938 70,3% 4,2% 14,6% 5,4% 0,4% 1,5% 0,1% 0,8% 2,6%
Феодосія 45 032 61,6% 7,5% 13,3% 6,5% 2,7% 2,6% 0,6% 1,3% 3,8%
Ялтинська міськрада 36 653 56,7% 7,2% 17,3% 5,8% 0,6% 6,6% 0,2% 2,0% 3,7%
Ак-Мечетський район 15 941 56,9% 31,5% 6,5% 0,8% 2,8% 0,2% 0,1% 0,1% 1,2%
Ак-Шейхський район 14 725 34,6% 31,6% 16,1% 4,1% 11,8% 0,0% 0,3% 0,6% 0,8%
Алуштинський район 25 996 23,9% 63,1% 8,5% 1,1% 0,4% 1,5% 0,2% 0,2% 1,1%
Балаклавський район 23 400 28,6% 55,0% 10,3% 0,6% 0,2% 4,1% 0,1% 0,1% 0,9%
Бахчисарайський район 46 888 29,0% 55,7% 9,0% 0,7% 1,1% 1,8% 0,4% 0,2% 1,9%
Біюк-Онлайрський район 18 542 38,9% 16,5% 17,6% 2,5% 21,6% 0,2% 0,8% 0,1% 1,8%
Джанкойський район 46 626 50,5% 9,2% 20,1% 5,6% 7,9% 0,6% 1,2% 1,3% 3,7%
Зуйський район 16 324 53,6% 18,6% 7,4% 0,6% 14,3% 0,9% 1,0% 2,2% 1,4%
Ічкинський район 20 748 46,4% 15,5% 14,8% 3,0% 11,8% 0,5% 5,2% 0,4% 2,4%
Карасубазарський район 33 034 34,0% 42,1% 5,1% 1,4% 3,1% 5,7% 4,5% 2,3% 1,7%
Кіровський район 21 321 59,3% 13,8% 11,7% 0,4% 5,1% 4,1% 3,5% 0,3% 1,8%
Колайський район 16 767 43,0% 10,7% 11,4% 12,0% 17,3% 0,2% 0,7% 2,7% 1,9%
Красноперекопський район 23 529 55,5% 6,7% 31,7% 0,7% 2,3% 0,1% 0,2% 1,2% 1,5%
Куйбишевський район 17 759 7,3% 89,5% 1,5% 0,1% 0,3% 0,8% 0,1% 0,0% 0,3%
Ларіндорфський район 14 341 27,0% 11,7% 11,7% 24,3% 14,2% 0,2% 0,6% 2,9% 7,5%
Ленінський район 23 656 40,1% 32,2% 14,4% 1,5% 4,9% 1,6% 3,3% 0,2% 1,5%
Сакський район 27 800 46,1% 11,2% 19,2% 8,2% 11,5% 0,5% 0,3% 0,7% 2,3%
Сейтлерський район 24 984 52,4% 15,5% 18,3% 1,0% 1,8% 0,5% 7,3% 1,0% 2,2%
Старо-Кримський район 20 643 39,4% 15,8% 6,8% 0,6% 4,7% 11,7% 13,9% 5,2% 1,7%
Судацький район 20 081 20,2% 70,3% 4,6% 0,4% 2,1% 0,9% 0,4% 0,3% 0,9%
Тельманський район 23 535 31,5% 8,1% 14,4% 8,1% 33,6% 0,2% 0,3% 0,5% 3,3%
Фрайдорфський район 14 366 32,8% 23,2% 13,5% 15,3% 12,8% 0,1% 0,2% 0,1% 1,8%
Ялтинський район 46 693 43,8% 29,5% 19,0% 2,1% 0,4% 1,4% 0,1% 0,5% 3,2%
Кримська АРСР 1 126 429 49,6% 19,4% 13,7% 5,8% 4,6% 1,8% 1,4% 1,1% 2,6%


Перепис 1926[ред.ред. код]

Національний склад населення Кримської АРСР за даними перепису 1926 р.[11]

Найчисельніша національність у районах та містах Криму за даними перепису 1926 р.
населення росіяни кримські
татари
українці німці євреї греки болгари вірмени кримські
євреї
поляки караїми
Сімферополь 88 310 45,4% 12,6% 8,3% 1,7% 19,7% 1,3% 0,2% 2,7% 2,8% 1,3% 1,1%
Алупка 2 968 49,4% 29,8% 7,5% 0,4% 2,8% 1,6% 0,1% 1,0% 0,4% 0,9%
Алушта 4 759 33,0% 38,2% 10,9% 0,8% 5,1% 5,2% 0,2% 0,8% 0,6%
Армянськ 2 670 22,9% 21,2% 43,6% 0,8% 5,8% 0,2% 0,1% 0,5% 0,1% 0,7% 1,2%
Балаклава 2 324 62,7% 0,7% 7,2% 0,6% 3,0% 20,7% 0,3% 0,1% 0,4% 0,9% 0,3%
Бахчисарай 9 544 17,9% 72,1% 1,7% 0,4% 2,9% 1,6% 0,3% 0,3% 0,1% 0,2% 1,5%
Брянський завод 1 127 86,5% 0,4% 7,4% 1,5% 1,3% 0,2% 0,1% 0,3% 1,1%
Гурзуф 2 791 33,5% 49,9% 9,6% 0,4% 1,1% 1,2% 0,5% 0,1% 0,9%
Джанкой 8 310 65,0% 3,9% 5,8% 5,7% 11,3% 1,0% 0,2% 3,7% 0,9% 0,4% 0,1%
Євпаторія 23 574 43,6% 20,2% 10,0% 3,3% 10,2% 3,0% 1,3% 1,1% 0,8% 4,2%
Карасубазар 7 635 31,4% 33,7% 2,6% 1,8% 2,5% 5,6% 0,6% 5,3% 13,6% 0,4%
Керч 34 563 67,2% 3,8% 7,6% 0,4% 8,9% 3,5% 2,5% 1,6% 0,6% 0,2%
Саки 2 452 73,3% 4,6% 12,9% 0,4% 2,2% 1,6% 2,1% 0,4% 0,8% 0,4%
Севастополь 74 551 69,1% 1,6% 11,5% 0,5% 7,0% 1,6% 0,1% 1,2% 1,1% 1,5% 1,1%
Сімеїз 592 75,7% 4,2% 7,3% 0,7% 5,4% 0,3% 1,7%
Старий Крим 4 738 39,8% 5,6% 3,7% 1,3% 1,8% 19,0% 20,7% 3,9% 0,2% 0,4%
Судак 1 893 40,0% 22,0% 15,8% 5,4% 1,4% 2,6% 0,4% 5,0% 0,1% 0,7% 0,4%
Феодосія 28 652 61,2% 6,7% 6,0% 1,2% 11,3% 3,2% 0,1% 2,3% 2,0% 1,1% 2,8%
Ялта 28 811 56,5% 10,9% 6,4% 0,8% 8,2% 6,2% 2,7% 0,1% 1,6% 0,5%
Бахчисарайський район 37 419 16,0% 77,9% 2,6% 0,4% 0,2% 1,8% 0,0% 0,1% 0,1% 0,2%
Джанкойський район 56 647 36,3% 14,2% 18,0% 20,7% 4,2% 0,2% 0,3% 1,6% 0,3%
Євпаторійський район 46 844 25,5% 32,7% 22,0% 15,7% 1,0% 0,1% 0,5% 0,1%
Карасубазарський район 25 932 27,9% 46,9% 3,4% 3,4% 0,1% 3,9% 9,5% 3,0% 0,2%
Керченський район 39 456 31,5% 26,0% 31,2% 2,8% 0,1% 0,6% 5,6% 0,3% 0,1% 0,1%
Севастопольський район 19 711 25,7% 59,9% 7,4% 0,2% 0,3% 4,8% 0,1% 0,4%
Сімферопольський район 66 968 40,3% 18,8% 14,0% 18,7% 0,8% 1,5% 1,2% 0,6% 0,4% 0,2%
Судацький район 13 898 5,0% 89,8% 1,5% 2,6% 0,4% 0,2%
Феодосійський район 51 767 52,1% 16,4% 4,4% 9,9% 0,9% 4,2% 8,3% 2,1% 0,1% 0,1% 0,1%
Ялтинський район 24 817 12,8% 80,8% 3,5% 0,2% 0,2% 1,1% 0,1% 0,2%
Кримська АРСР 713 823 42,2% 25,1% 10,8% 6,1% 5,6% 2,2% 1,6% 1,5% 0,8% 0,6% 0,6%


Розселення найбільших національностей Криму за даними перепису 1926 р.
CrimeaRussians1926.PNG
CrimeanTatar1926.PNG
CrimeaUkrainians1926.PNG
CrimeaGermans1926.PNG
росіяни — 301 398 осіб (42,22%) кримські татари — 179 094 осіб (25,09%) українці — 77 405 осіб (10,84%) німці — 43 631 осіб (6,11%)
CrimeaAzhkenaziJews1926.PNG
CrimeaGreeks1926.PNG
CrimeaBulgarians1926.PNG
CrimeaArmenians1926.PNG
євреї — 39 921 осіб (5,59%) греки — 16 036 осіб (2,25%) болгари — 11 377 осіб (1,59%) вірмени — 10 713 осіб (1,50%)
CrimeaCrimeanJews1926.PNG
CrimeaKaraims1926.PNG
кримчаки — 6 000 осіб (0,84%) караїми — 4 213 осіб (0,59%)

Мовний склад населення[ред.ред. код]

Перепис 2001[ред.ред. код]

Частка населення, що назвало рідною мовою кримсько-татарську за переписом 2001 р.
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Криму (АРК і Севастопольської міськради) за переписом 2001 р.[12]

рідна мова чисельність частка
російська 1 890 960 78,75%
кримськотатарська 230 237 9,59%
українська 228 250 9,51%
білоруська 5 864 0,24%
вірменська 5 136 0,21%
молдовська 1 460 0,06%
циганська 1 305 0,05%
грецька 689 0,03%
іншу мова 24 941 1,04%
не вказали 12 367 0,52%
російська кримськотатарська українська білоруська вірменська молдовська циганська
Сімферополь (міськрада) 85,8 6,5 6,4 0,1 0,3 0,1
Севастополь (міськрада) 90,6 0,3 6,8 0,2 0,1 0,1
Алушта (міськрада) 83,7 5,6 9,7 0,2 0,2 0,1
м. Джанкой 83,1 7,1 7,6 0,2 0,1 0,1 0,9
Євпаторія (міськрада) 83,7 6,4 8,7 0,2 0,3 0,1 0,1
м. Керч 91,3 0,8 5,3 0,2 0,1
м. Красноперекопськ 79,6 2,6 16,5 0,2 0,1 0,1
м. Саки 84,3 5,3 8,9 0,3 0,4 0,1 0,2
Армянськ (міськрада) 78,5 2,9 16,9 0,2 0,1 0,1
Феодосія (міськрада) 87,3 4,2 7,4 0,3 0,3 0,1
Судак (міськрада) 71,5 17,3 8,4 0,2 0,3 0,1
Ялта (міськрада) 86,8 1,1 10,1 0,2 0,3 0,1
Бахчисарайський район 69,3 20,1 8,2 0,3 0,1 0,1
Білогірський район 60,4 28,9 7,9 0,2 0,2 0,1
Джанкойський район 62,0 20,4 15,8 0,3 0,2
Кіровський район 64,2 24,0 8,4 0,5 0,2 0,1
Красногвардійський район 69,4 15,4 11,9 0,4 0,2 0,1
Красноперекопський район 53,3 15,5 26,8 0,4 0,1 0,3 0,9
Ленінський район 70,4 14,8 10,6 0,4 0,2 0,1
Нижньогірський район 72,7 15,2 10,5 0,3 0,1
Первомайський район 58,4 19,9 19,3 0,5 0,1 0,1
Роздольненський район 64,0 12,6 20,8 0,4 0,5 0,1 0,1
Сакський район 64,5 16,5 16,9 0,5 0,3 0,1 0,1
Сімферопольський район 67,0 21,4 9,6 0,3 0,3 0,1
Совєтський район 64,4 21,2 10,4 0,3 0,1 0,1 0,3
Чорноморський район 70,9 11,9 14,8 0,3 0,3

Перепис 1979[ред.ред. код]

Рідна мова населення Кримської області УРСР за результатами перепису 1979 р.[13]

рідна мова чисельність частка
російська 1 718 901 80,5%
українська 290 743 13,6%
інша 126 272 5,9%

Перепис 1926[ред.ред. код]

Рідна мова населення Кримської АРСР за результатами перепису 1926 р.[14]

рідна мова чисельність частка
російська 384 000 53,79%
татарська 186 024 26,06%
німецька 42 195 5,91%
українська 33 760 4,73%
єврейська 21 931 3,07%
грецька 14 855 2,08%
болгарська 10 909 1,53%
вірменська 9 987 1,40%
польська 2 281 0,32%

Перепис 1897[ред.ред. код]

Мовний склад населення Таврійської губернії за переписом 2001 р.

Рідна мова населення кримських повітів Таврійської губернії за результатами перепису 1897 р.[15]

рідна мова чисельність частка
татарська 194 294 35,55%
російська 180 963 33,11%
українська 64 703 11,84%
німецька 31 590 5,78%
єврейська 24 168 4,42%
грецька 17 114 3,13%
вірменська 8 317 1,52%
болгарська 7 450 1,36%
польська 6 929 1,27%

Рідна мова населення адміністративних одиниць Криму за результатами перепису 1897 р.

населення татарська російська українська німецька єврейська грецька вірменська болгарська польська
Сімферополь 49 078 19,7% 45,7% 6,9% 1,4% 15,9% 1,7% 4,0% 0,2% 3,0%
Бахчисарай 12 959 86,0% 7,3% 0,6% 0,1% 1,6% 3,8% 0,3% 0,1%
Карасубазар 12 968 64,0% 16,4% 1,7% 0,8% 9,3% 1,3% 6,2% 0,1% 0,1%
Сімферопольський повіт (с. н.) 66 712 50,6% 26,0% 9,7% 7,5% 0,1% 1,4% 0,4% 2,0% 0,3%
Євпаторія 17 913 49,4% 26,3% 6,4% 1,2% 8,4% 5,1% 1,9% 0,0% 0,4%
Євпаторійський повіт (с. н.) 45 298 40,1% 14,1% 26,9% 16,3% 0,1% 0,2% 0,3% 0,0% 0,3%
Перекоп 5 279 23,9% 48,4% 8,0% 0,5% 12,6% 0,1% 3,6% 0,5%
Перекопський повіт (с. н.) 46 114 23,9% 19,9% 23,6% 25,4% 1,4% 0,5% 0,9% 0,0% 0,3%
Феодосія 24 096 18,8% 46,8% 7,7% 1,3% 11,4% 5,3% 3,7% 0,2% 2,5%
Старий Крим 3 330 16,8% 35,1% 5,1% 1,9% 0,4% 24,4% 11,9% 2,3% 0,2%
Феодосійський повіт (с. н.) 88 432 44,5% 25,5% 12,8% 5,1% 0,2% 2,9% 1,3% 6,5% 0,1%
Ялта 13 155 3,3% 66,2% 4,3% 1,4% 6,7% 9,1% 2,4% 0,1% 2,0%
Ялтинський повіт (с. н.) 60 105 71,2% 18,6% 2,4% 0,2% 0,2% 4,6% 0,5% 0,0% 0,3%
Керч 33 347 6,7% 57,8% 8,0% 0,8% 12,9% 5,3% 2,0% 0,2% 2,6%
Єнікале 1 438 0,3% 75,7% 5,3% 0,5% 4,6% 12,2% 0,1% 1,2%
Керч-Єнікалейське градонач. (с. н.) 8 913 3,7% 45,0% 48,2% 0,2% 0,8% 0,8% 0,0% 0,1% 0,0%
Севастополь 53 595 3,4% 63,5% 13,7% 1,7% 6,9% 2,9% 0,8% 0,1% 5,1%
Балаклава 1 215 1,7% 40,3% 1,4% 0,3% 0,7% 51,4% 0,4% 0,4% 1,1%
Севастопольське градонач. (с. н.) 2 645 2,7% 58,7% 7,8% 1,1% 25,4% 0,9% 0,3% 1,3%

Населення АР Крим за місцем народження (за переписом 2001 р.)[ред.ред. код]

Наслення АР Крим за місцем народження

Найбільші міста[ред.ред. код]

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч
за даними Держкомстату[16][17]
Сімферополь 337,3 Армянськ 22,3
Керч 145,3 Білогірськ 18,2
Євпаторія 106,9 Судак 15,5
Ялта 78,1 Приморський 14,9
Феодосія 69,5 Гвардійське 12,7
Джанкой 36,1 Октябрське 11,6
Красноперекопськ 29,8 Гресівський 11,4
Алушта 28,4 Гаспра 11,4
Бахчисарай 26,5 Щолкіне 11,2
Саки 23,7 Чорноморське 11,1

Джерела[ред.ред. код]

  • Водарскій Я. Є., Єлісєєва О. І., Кабузан В. М.Населення Криму в кінці XVIII - кінці XX століть (Чисельність, розміщення, етнічний склад). - Москва, 2003
  • "От киммерийцев до крымчаков" - 3-е изд., стереотипное под ред. И.Н.Храпунова, А.Г.Герцена - Симферополь: издательство "ДОЛЯ", 2006. - 288 с.
  • http://www.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/crimea

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Розвиток феодалізму в Кримському Ханстві в XVII-XVIII століттях
  2. Tunmann / frametext.htm Йоганн Тунманн "Кримське ханство" стр 28
  3. Суспільно-політична ситуація, етнодемографічні та етносоціальні зміни в Криму у середині 1950-х – 1980-х рр.
  4. Зміни в етно-національному складі населення півдня України в 60-80-ті роки ХХ ст.
  5. Національний склад населення України в XX сторіччі
  6. Переписи населения Российской Империи, СССР
  7. http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm
  8. за рідною мовою
  9. а б віднесені до складу татарськомовних
  10. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АРСР
  11. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
  12. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  13. Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 г. — ЦЧУ СССР, М., 1984
  14. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  15. Перепис 1897: Таврійська губернія
  16. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України
  17. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2012 по січень 2013 року