Населення Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Населення Швеції на 28 лютого 2010р. становить 9354426 осіб (14-е місце в Євросоюзі) [1]. За щільністю населення (21,9 особи на кв. Км.) Країна знаходиться на передостанньому місці в Євросоюзі (ще менш населена Фінляндія - 17 чол. На кв. Км). Для порівняння, щільність населення Європейської частини РФ становить 26 чол. на км². Населення зосереджене у південній половині країни, а також у приморських районах з більш помірним кліматом[2].

Статистика[ред.ред. код]

Приведено у відповідність з Statistiska centralbyrån (Statistics Sweden) на 2010 р.[3][4].
Річний приріст населення: 0,158%
Щільність населення: 20(2) осіб на кв.км.
Зростання чисельності населення: в середньому народжується 1 людина кожні 15 хвилин.
Рівень народжуваності: 10,13 дітей/1000 жителів
Рівень фертильності: 1,67 дітей / 1 жінку.
Вікова структура:< br/>

  • 0-14 років: 15,7% (чоловіки 733 597/жінки 692194)
  • 15-64 років: 65,5% (чоловіки 3003 358/жінки 2927038)
  • 65 років і більше: 18,8% (чоловіки 753 293/жінки 950171).

Середній вік: 41,5 років (чоловіки: 40,4 років, жінки: 42,6 років).
Тривалість життя: 80,86 років (чоловіки: 78,59 років, жінки: 83,26 років) - 9 місце у світі.
Рівень міграції: 1,66 / 1000 чоловік.
Рівень безробіття: 9,1% (березень 2010р).
Рівень смертності: 10,21 смертей/1000 жителів.
Коефіцієнт дитячої смертності: 2,75 смертей/1000 новонароджених (хлопчики: 2,91 смертей/1000 новонароджених, дівчинки: 2,58 смертей/1000 новонароджених).
Співвідношення статей:
загальне: 0,98 чоловіків / жінок
при народженні: 1,06 чоловіків / жінок

  • До 15 років: 1,06 чоловіків / жінок
  • 15-64 років: 1,03 чоловіків / жінок
  • 65 років і більше: 0,79 чоловіків / жінок.

Рівень урбанізації: 85% всього населення.
Поширеність серед дорослого населення ВІЛ / СНІДу: 0.1%.
Кількість людей, заражених ВІЛ / СНІДом: 6 200.
Кількість смертей від ВІЛ / СНІДу: менше ніж 100.
Рівень грамотності населення: 99%.
Тривалість шкільної освіти:

  • В середньому: 16 років
  • Дівчата: 17 років
  • Юнаки: 15 років.

Витрати на освіту: 7,1% ВВП.

Національний склад[ред.ред. код]

Незважаючи на традиційне переважання шведів у населенні, сучасне населення Швеції досить різноманітне в расовому та етнічному плані через нові хвилі політичної та економічної імміграції з країн, що розвиваються. Населення країни фактично ділиться на дві великі групи: автохтонну і іммігрантську. Серед автохтонних народів виділяються шведи і ще давніші мешканці північних регіонів - фінно-угорські племена (фіни і саамі). Етнічні шведи мають німецьке походження і становлять близько 7,5 млн осіб. Крім шведів на крайній півночі Швеції проживає більше 17 тис. саамі. Уздовж кордону з Фінляндією,яка колись входила до складу Шведського королівства, проживає більше 50 тис. корінних фінів, а в центральних регіонах країни - понад 450 тис. етнічних фіннів, іммігрували в країну протягом XX століття, а також їх нащадків. При цьому в самій Фінляндії впродовж декількох століть проживає значна шведська меншина (близько 300 тис. осіб або 6% населення), історично більш могутня ніж фінська у Швеції. Шведська мова є другою державною у Фінляндії, але фінська у Швеції вживається дуже обмежено і офіційного статусу на державному рівні не має.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість населення Швеції (82%) належить Церкви Швеції - лютеранської церкви, відокремленої від держави в 2000 р. Також присутні католики, православні і баптисти. Частина саамі сповідують анімізм. Внаслідок імміграції в країні з'явилися численні мусульманські співтовариства, які сповідують іслам.

Міграція[ред.ред. код]

До Першої світової війни Швеція, тоді аграрна країна з невеликим запасом корисних копалин, була переважно нацією емігрантів. Тоді понад п'ятої частини населення, особливо сільського, емігрувало в Канаду і США (особливо Мічиган). Ситуація в плані міграції плавно змінюється після Другої світової війни, особливо після 1960-х років. Зараз 13,5% (2008 рік, оцінка) населення народилися за кордоном і близько 22% населення є або іммігрантами, або їх нащадками. Раніше найбільше число іммігрантів переселилося до Швеції з Фінляндії, Норвегії, Данії. Потім пішли хвилі економічної імміграції з таких країн як Греція, Португалія, країни СНД, останнім часом Польща.
Політичний притулок Швеція систематично надавала громадян з наступних країн: Югославія, Ірак, Іран, Сомалі, Чилі. Після 2001 року країна прийняла понад 40 тис. політичних біженців з Ірак а. Масовий наплив біженців створив у шведському суспільстві значні проблеми. Їх інтеграція, акультурація і / або асиміляція у шведське суспільство вкрай утруднена як з-за великої культурної дистанції і через відсутність чіткої установки на інтеграцію в шведське суспільство у значної частини біженців. Більшість шведських міст в наш час[Коли?] негласно розділені на дві частини: шведську і іммігрантську, найчастіше являє собою подобу гетто.

Статистика Швеції при визначенні іммігранта використовує критерії, згідно з якими довгостроковим іммігрантом вважається особа, що прибула в країну на термін 12 місяців і вище. Серед основних категорій іммігрантів, крім вищезазначених робочих ресурсів, біженців, близьких родичів сімей, варто віднести осіб, переміщеним в рамках квоти біженців, іноземних студентів, усиновлених дітей. Що стосується припливу іммігрантів з країн Європейського Союзу, то він значно збільшився останнім часом, особливо це стосується нових країн-членів ЄС. У першому півріччі 2007 року на Швецію іммігрувало 43 433 тис. чоловік. З них 36 200 запитів на отримання статусу біженця (більшість з Іраку). Це 50%-е зростання числа нових клопотань в порівнянні з 2006 роком. Збільшення іммігрантів пояснюється також деякими послабленнями в імміграційній політиці. Так, наприклад, у листопаді 2005 року в силу вступив тимчасовий закон, що дозволяє біженцям, яким було відмовлено у наданні притулку, повторно подати заявку вже за пом'якшеним правилами. У 2006 році за рахунок цього істотно збільшилося число іммігрантів з Іраку і Сербії. Безсумнівно, що для іракців, яких не завжди впускають навіть у сусідні країни, такі як Йорданія, наприклад, безпечна скандинавська країна стає надійним притулком. У Верховному комісаріаті ООН відзначають, що зростання числа біженців з Іраку відбувається на тлі тенденції скорочення клопотань про надання притулку. Взагалі мусульманська діаспора дуже велика в Швеції і збільшується з кожним роком. Вона становить 4% від усього населення країни, а це приблизно 300 тис. чол.

Мова[ред.ред. код]

Мовою де-факто є шведська, що належить до групи германських мов ( скандинавська підгрупа) індоєвропейської родини , споріднені норвезька і данська мови, від яких відрізняється вимовою і орфографією. У країні, однак, відсутня офіційна мова - оскільки шведська займає домінуюче становище, то ніколи не піднімалося питання про визнання її офіційною (схожа ситуація спостерігається і з англійською мовою США).

Мовами національних меншин визнані саамська, меянкіелі, фінська, циганська і ідиш. Перші три з них можуть використовуватися в державних і муніципальних установах, судах, дитячих садах і будинках для літніх людей в деяких частинах лена Норрботтен.

Динаміка зміни кількості жителів[ред.ред. код]

Зміна числа жителів Швеції
Рік Населення
1000 400 000
1100 400 000
1200 400 000
1250 500 000
1300 500 000
1350 400 000
1400 500 000
1450 600 000
1500 650 000
1550 750 000
1600 900 000
1650 1 100 000
1700 1 363 000
1725 1 400 000
1750 1 780 700
1760 1 925 200
1770 2 042 600
1780 2 118 300
1790 2 187 700
1800 2 347 300
1810 2 377 900
1820 2 584 700
1830 2 888 100
1840 3 138 900
1850 3 482 500
1860 3 859 700
1870 4 168 500
1880 4 565 700
1890 4 785 000
1900 5 136 400
1910 5 522 400
1914 5 679 600
1920 5 904 500
1930 6 142 200
1939 6 341 300
1940 6 371 400
1950 7 041 800
1960 7 498 000
1970 8 081 200
1980 8 317 900
1990 8 590 600
2000 8 873 100
2010 9 354 426

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе. — г. Москва, 1941 г. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]