Насир ад-Дін ат-Тусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Al-Tusi Nasir.jpeg

Насир ад-Дін Абу Джафар Мухаммад ібн Мухаммад ат-Тусі (17 лютого 120125 червня 1274) — перський (азербайджанський) учений-енциклопедист.

Родився в Тусі (Хорасан, Південний Азербайджан). Здобув різносторонню освіту. У 1235-1256 жив у фортеці Аламут, столиці держави ісмаїлітів-асасинів. У 1256 був особистим радником монгольського завойовника Хулагу-хана, внука Чингисхана.

Заснував в 1259 найбільшу у той час у світі обсерваторію в Марагі, поблизу Тебриза. Вона була устаткована численними інструментами нової конструкції, найбільшим з яких був квадрант радіусом 36 м. У обсерваторії під керівництвом ат-Тусі працювали багато відомих учених Сходу, в ній було зібрано багато рукописів. Підсумком 12-річних спостережень марагинських астрономів з 1259 по 1271 були «Ільханські таблиці» («Зидж Ільхані»), складені самим ат-Тусі. У цій праці містилися таблиці для обчислення положення Сонця і планет, зоряний каталог, а також перші шестизначні таблиці синусів і тангенсів з інтервалом 1'. На підставі спостережень зірок ат-Тусі дуже точно визначив величину прецесії земної осі (51,4"). Марагинська обсерваторія перестала існувати в першій чверті XIV ст.

Ат-Тусі переклав арабською мовою і прокоментував «Начала» Евкліда (дав оригінальний доказ V постулату Евкліда), «Альмагест» Птолемея, праці Архімеда. У трактаті зі сферичної тригонометрії ввів поняття полярного трикутника.

Наукова спадщина ат-Тусі, окрім праць з математики і астрономії, складає також роботи з оптики, філософії, логіки, етики.

На його честь названо астероїд 10269 Тусі[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.


Азербайджан Це незавершена стаття про особу Азербайджану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.