Настрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

На́стрій — загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус.

Розрізняють позитивні настрої, які виявляються у бадьорості, та негативні, які пригнічують, демобілізують, викликають пасивність. Настрій — загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне.

Причини настроїв найрізноманітніші: непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани, і приємні звістки тощо.

Особливе місце серед причин, що викликають настрої, посідає марновірство. Віра в прикмети, особливо негативні, викликає пасивність, страх, розладнує психічну діяльність особистості.

Міра піддатливості настроям має індивідуальний характер. Особи, яким властиве самовладання, не піддаються настрою, не занепадають духом навіть у тих випадках, коли для цього є якісь підстави, а, навпаки, борються з труднощами. Легкодухі швидко піддаються настроям. Вони потребують підтримки колективу.

Див. також[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Б.Д. Парыгин. Анатомия общения. — СПб: изд. Михайлова, 1999. — 301 с. (рос.)
  • Б.Д. Парыгин. Общественное настроение. — М.: Мысль, 1966. — 328 с. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]