Насув

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Насув (рос. надвиг, англ. overthrust, thrust, overlap, overfault, thrust-fault; нім. Aufschiebung f, Verwerfung f, Überschiebung f) — розривне порушення звичайно з пологим нахилом зміщувача, по якому висячий бік піднятий відносно лежачого і насунутий на нього. Насуви виникають у процесі тектонічних рухів, звичайно супроводжуються лінійними складками, розвиваючись в обстановці інтенсивного горизонтального стиснення з пластичним перерозподілом гірських порід і їх видавлюванням з крил у замки складок. Пластичні деформації на певній стадії тектонічного процесу переходять у розривні і в сколювання, що розвиваються вздовж перетиснених і потоншених крил складок. У зв’язку з цим древніші шари ядер антикліналей, як правило, насуваються на більш молоді шари замків синкліналей. Дуже пологі Насуви з великою амплітудою перекриття (десятки–сотні км) називаються тектонічними покривами, або шар'яжами.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]