Наталівка (Хорольська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Наталівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район Лубенський район
Громада Хорольська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040110560094509
Облікова картка Наталівка. 
Основні дані
Засноване у XIVXV століттях
Колишня назва Бакланівка
Населення 148 осіб (2001)
Поштовий індекс 37832
Телефонний код +380 5362
Географічні дані
Географічні координати 49°48′54″ пн. ш. 33°07′29″ сх. д. / 49.81500° пн. ш. 33.12472° сх. д. / 49.81500; 33.12472Координати: 49°48′54″ пн. ш. 33°07′29″ сх. д. / 49.81500° пн. ш. 33.12472° сх. д. / 49.81500; 33.12472
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Відстань до
обласного центру
123 км
Відстань до
районного центру
34 км
Найближча залізнична станція Хорол
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 37800, Полтавська обл,, Лубенський р-н, м. Хорол, вул. 1 Травня, 4
Карта
Наталівка. Карта розташування: Україна
Наталівка
Наталівка
Наталівка. Карта розташування: Полтавська область
Наталівка
Наталівка
Мапа
Мапа

Ната́лівка — село в Україні, у Хорольській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 148 осіб (2001). До 2020 року орган місцевого самоврядування — Штомпелівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Наталівка розташоване за 123 км від обласного центру, 34 км від районного центру та 15 км від адміністративного центру міської громади, на березі річки Рудка, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Шарківщина. На річці є декілька загат. Відстань до найближчої залізничної станції Хорол — 15 км.

Історія[ред. | ред. код]

Село Наталівка по неточним даним засноване у XIV—XV століттях. Жителями села були кріпаки. Наприкінці ХІХ століття село придбала поміщиця Наталія Бакланова. Звідси і назва села у різні часи — то Бакланівка, то Наталівка. Укорінилась остаточно все ж назва Наталівка. У 1903 році поміщиця Наталія Бакланова продала свій маєток поміщику Володимиру Старицькому, який володів ним до 1917 року. За ці роки Старицький побудував цегельний завод. На ньому працювали Сергій Макогон, Григорій Макогон, Анатолій Варюта. Із тієї цегли, яку випускав завод, Старицький побудував школу, амбар та погріб, де зимою зберігали вулики з бджолами. Після Української революції у 1917 році створювались комітети бідноти. У 1923 році в селі Наталівка була організована комуна «Перемога». Вона розміщувалась в маєтку пана Старицького. Цегельний завод назвали «Артіль Леніна». На кожній цеглині були ініціали АЛ. Коли організувалася комуна, у ній крім будинку пана, амбару і цегляного сараю, нічого не було: ні інвентаря, ні тварин, лише одні працівники.

У 1928 році з місцевих жителів першими вступили до комуни Агафієв, Григорій Макогон. У 1930 році вступили в комуну Цебро П., Коноваленко В., Мосійчук К. 12 мешканців побудували дім-кухню, де нині знаходяться бібліотека, клуб й медпункт. Усі комунари села Наталівки були приєднані до Покровсько-Багачанської сільської ради.

У Наталівці першим головою колгоспу «Перемога» був І. Г. Дудка. Другим головою колгоспу був Гаврило Махно. У 1958 році всі колгоспи села Штомпелівки, Наталівки, Ковтунів об'єдналися у велике господарство, сільськогосподарську артіль «Україна», яка була об'єднала з 16 населеними пунктами загальною чисельністю населення у 3000 осіб та 50-70 га землі. У 1960 році в артілі впроваджено господарські розрахунки всіх виробничих одиниць і гарантовану оплату праці. До 2000 року в Наталівці працювала машинно-тракторна бригада. Розводили овець та коней.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 721-р, Штомпелівська сільська рада об'єднана з Хорольською міською громадою Хорольського району[1].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Хорольського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенького району[2].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

До 2005 року існувала школа (нині дітей до школи підвозять до села Штомпелівка на шкільному автобусі).

У Наталівці діють: амбулаторія, бібліотека, сільський клуб, крамниця, молочно-товарно ферма.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • А. В. Козлов, В. А. Козлов, Ю. О. Лисенко. Хорольщина:Енциклопедичний довідник. — Полтава: Оріяна, 2007. — 106 с.
  • Історія населених пунктів Хорольщини / Матеріали зібрані бібліотекарями сільських бібліотек Хорольської ЦБС. — Хорол: Хорольська центральна районна бібліотека, 2013. — 52 с.
  • Чема Н. С. Нащадки комунарів: Нарис з історії колгоспу «Україна» і сіл Штомпелівської сільської ради. — Хорольський р-н, 1985

Посилання[ред. | ред. код]