Нативізм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нативізм (лат. nativus — природжений) — концепція, за якою здатність людини до сприймання простору і часу є природженою і існує апріорно, не розвиваючись у процесі досвіду.
Термін був поширений у психології 19 ст. Погляди Нативізму поділяли Г.Гемгольц, Й.Мюллер та ін.
Нативізм протистоїть так званому емпіризму
Література [ред.]
- Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – 2.вид., перероб. І доп. – К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986
