Наукове відкриття
Науко́ве відкриття́ (рос. открытие, англ. discovery, нім. Entdeckung) — встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання [2]. Відкриття є найвищим науковим рівнем пізнання навколишнього світу. Стосунки, пов’язані з науковими відкриттями, регулюються Цивільним кодексом України.
Зміст |
Права автора наукового відкриття [ред.]
Відповідно до законодавства України, автор наукового відкриття має право:
- надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву
- отримати диплом, який засвідчує належність відкриття автору[3].
Неможливість застосування до відкриття режиму майнових прав [ред.]
Попри розповсюджене у суспільстві уявлення, наукові відкриття мають правовий режим захисту, що за своєю суттю є немайновим правом автора. Таким чином автор наукового відкриття, навіть якщо він доведе факт використання його відкриття у конкретному промисловому виробі або послузі, не зможе отримати компенсацію від порушника. Для того, аби набути статус винаходу, який може захищатися патентом, наукове відкриття має відповідати критеріям патентоздатності.
Примітки [ред.]
Із останніми версіями офіційних документів можна ознайомитись на Інформаційному сервері Верховної Ради України
- ↑ Див. детальний опис історії на окремій сторінці англійського сегменту
- ↑ Див. статтю 457 Цивільного кодексу України
- ↑ Див. статтю 458 Цивільного кодексу України
Див. також [ред.]
Відкриття (рос. открытие, англ. discovery, нім. Entdeckung f) у галузі географії, археології, палеонтології, відкриття родовищ корисних копалин тощо. Вважається, що ці відкриття не потребують захисту на такому юридичному рівні як наукові відкриття у класичних природничих науках і техніці, бо не можуть бути повторені. Їх пріоритет забезпечується власне фактом новизни того, що стало відомим унаслідок досліджень.
Література [ред.]
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
