Науково-виробниче об'єднання
Науково-виробниче об'єднання (акр. НВО) — організація будь організаційно-правової форми, яка проводить наукові дослідження і розробки разом з їх освоєнням у виробництві і випуском продукції. Як правило, в структуру НВО входять науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні організації, дослідні виробництва і промислові підприємства.
Історія[ред. | ред. код]
В СРСР НВО вперше з'явилися наприкінці 1960-х рр., після того, як 24 вересня 1968 року був схвалений радянський указ про реформування науково-дослідних та конструкторських організацій. Створення НВО мало на меті подолати технологічний розрив між конструкторськими бюро та виробничими підприємствами, оскільки нові конструкції часто розроблялись без урахування технічних можливостей виробничих потужностей, що призвело до тривалих затримок між початком розробки та серійним виробництвом. До 1980 року в СРСР було 250 НВО.
НВО в Україні мають самостійний баланс і статус юридичної особи. Правове регулювання діяльності НВО здійснюється на основі Цивільного кодексу України, Законів «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» (всі — 1991), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1998, зі змінами і доп. 2000), ін. нормативно-правових актів[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Юридична енциклопедія
Посилання[ред. | ред. код]
- Науково-виробниче об'єднання // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.