Наум (пророк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наум
Народився 7 століття до н. е.[1]
Alqoshd
Помер 7 століття до н. е.[1]
Поховання tomb of Nahumd
Діяльність пророк
Вчителі Йоіл[2]
Відомі учні Авакум[2]

Наум (від Неємія, івр. נַחוּם‎, «Господь утішив») — один з дванадцяти малих біблійних пророків, який написав Книгу пророка Наума, сьому серед книг «малих пророків».

Пророк Наум походить з Елкоша (Наум 1:1), але про це місто також немає певних відомостей. Про Наума також практично нічого не відомо. Його ім'я означає «утішитель» і ймовірно, є зменшеною формою імені Неємія (Господь утішить). Можливо, ім'я пророка є просто символічним.

Про час написання книги пророка Наума можна сказати, що вона написана в період між падінням Фів (в книзі Но-Амон) і падінням Ніневії, тобто між 663 і 612 р. до Р.Х. Період життя пророка відноситься до VII-го століття до Р.Х. і він був сучасником пророків Софонії, Авакума та Єремії.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
  • А. Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день. Старий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ISBN 966-561-379-0

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Вікіпедія івритом — 2003.
  2. а б 6 // Preface to Mishneh Torah, Transmission of the Oral Law