Нафпліон
|
Нафпліон
Ναύπλιο
|
|
|---|---|
 |
|
  Нафпліон
|
|
| Координати: 37°34′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 37.567° пн. ш. 22.800° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
| Периферія | Пелопоннес |
| Периф. одиниця | Арголіда |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Пелопоннес |
| - Ном | Арголіда |
|
Розташування на мапі ному
 |
|
| Площа | |
| - Повна | 33,6 км² |
| Найбільша висота | 10 м |
| Найменша висота | 0 м |
| Населення (2001[1]) | |
| - Усього | 13 822 |
| Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
| Поштовий код | 211 00 |
| Телефонний код(и) | 2752 |
| Авто | ΑΡ |
| Веб-сайт: www.nafplio.gr | |
Нафпліон (грец. Ναύπλιο) — місто Греції, столиця ному Арголіда, значний порт Пелопоннесу. З 1829 р. по 1834 рік був першою столицею незалежної Греції.
Зміст |
Історія [ред.]
Територія міста була населена ще у прадавні часи. Археологічні розкопки довели, що місто існувало тут принаймі в добу мікенської цивілізації. Згідно з давньогрецькою міфологією, місто заснував Навплій — син Посейдона та Амімони.
Візантія [ред.]
Старе місто Нафпліону, відоміше як Акронафпліон, датується докласичними роками. У подальшому візантійці, франки, венеціанці, турки зводили тут свої укріплення, перебудовували фортецю. 1212 року Нафпліон був захоплений французькими хрестоносцями, 1388 року місто було продано венеціанцям. 1540 року містом заволоділи османи, які перейменували його на тур. Mora Yenişehri — Нове місто Пелопоннесу. 1685 року венеціанці повернули собі місто, саме вони розпочали будівництво замку Паламіді. Проте 1715 року Нафпліон знову був захоплений османами.
Грецька революція [ред.]
У Грецькій війні за незалежність Нафпліон був однією з основних османських фортець, яка близько року тримала облогу Теодороса Колокотроніса, після чого місто стало тимчасовою резиденцією грецького уряду. Зрештою 1829 року Іоанн Каподистрія надав місту статусу столиці Греції. 1831 року у Нафпліоні ситуація вкрай дестабілізувалась і 9 жовтня президент Каподистрія був убитий анархістами, маніотами, родичами повстанця Петроса Мавроміхаліса. Після приїзду створення Королівства Греція та приїзду нового грецького короля Оттона Нафпліон залишався королівською столицею до 1834 року.
Сучасність [ред.]
Туризм у Нафпліоні почав розвиватись з 1960-х років, хоча і не так жваво, як в інших районах Греції. Найбільшою популярністю місто користується серед туристів, що прибувають з країн Скандинавії, а також серед самих греків, здебільшого мешканців Пелопоннесу.
Визначні місця [ред.]
- Музей комболой.
Населення [ред.]
| Рік | Місто | Муніципалітет |
|---|---|---|
| 1981 | 10,611 | nbsp;— |
| 1991 | 11,897 | 14,740 |
| 2001 | — | 16,885 |
Персоналії [ред.]
- Харілаос Трикупіс — грецький політик, 7 разів обирався на пост прем'єр-міністра країни у період з 1875 по 1895 роки.
- Теллос Аграс — офіцер Грецької армії, герої Боротьби за Македонію.
- Ніна Боуден — англійська письменниця, нині мешкає в Нафпліоні.
- Сотіріос Сотіропулос — прем'єр-міністр Греції в 1893 році.
- Ангелос Терзакіс — новогрецький письменник, драматург.
Міста-побратими [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ «Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση». Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.). www.ypes.gr. Процитовано 2009-09-09.
Джерела [ред.]
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
- Bailly, Anatole (1901). Abrégé du dictionnaire grec-français. Hachette, Paris, France. p. 585.
- Entick, John. A Compendious Dictionary of the English and Latin Tongues. New edition carefully revised and augmented throughout by Rev. M.G. Sarjant. London, 1825.
- Ellingham, Mark; Dubin, Marc; Jansz, Natania; and Fisher, John (1995). Greece, the Rough Guide. Rough Guides. ISBN 1-85828-131-8.
- Gerola, Giuseppe (1930-31). "Le fortificazioni di Napoli di Romania, " Annuario dell regia scuola archeologicca di Atene e delle missioni italiane in oriente 22-24. pp. 346-410.
- Kolokotrones, Theodoros (1969). Memoirs from the Greek War of Independence, 1821—1833. E. M. Edmunds, trans. Originally printed as Kolokotrones: The Klepht and the Warrior. Sixty Years of Peril and Daring. An Autobiography. London, 1892; reprint, Chicago.
|
|||||||
