Нафтове родовище

Схеми покладів нафтових ордовищ

Нафтове родовище (рос. нефтяное месторождение; англ. oil field, petroleum deposit, нім. Erdölfeld n, Erdöllagerstätte f – сукупність покладів нафти, приурочених до однієї або декількох пасток (рис. 1 – 6), які контролюються єдиним структурним елементом, і розміщених на одній локальній площі. Границі суміжних Н.р. проводяться по контурах суміжних покладів сусідніх площ.

Класифікація нафтових родовищ

Більшість запропонованих класифікацій нафтових родовищ світу базується на тектонічних уявленнях. Нафтові родовища приурочені до таких основних тектонічних елементів: платформ з докембрійською (дорифейською або частково байкальською) складчастою основою; молодих платформ з палеозойською і частково байкальською складчастою основою; крайових прогинів перед складчастими спорудами герцинського, мезозойського, альпійського віку; епігеосинклінальних орогенних областей; епіплатформних орогенних областей.

За запасами нафтові родовища поділяють на:

• супергігантські (понад 500 млн. т нафти) — Гавар, Великий Бурган, Румайла
• гігантські (від 100 до 500 млн. т) — Тенгіз, Самотлор, Ромашкіно;
• великі (від 30 до 100 млн. т) — Каламкас, Пенглай, Правдинське, Статфьорд
• середні (від 10 до 30 млн. т) —
• дрібні (менше 10 млн/ т) —
• непромислові (менше 1 млн. т)

За кількістю покладів:

• однопокладові
• багатопокладові

За фазовим вмістом вуглеводнів:

• нафтові
• газонафтові
• газоконденсатно-нафтові.

Характеристики нафтових родовищ

Основні параметри, які характеризують Н.р.: геологічна будова площі родовища; розміщення локальної структури стосовно структур вищого порядку, наявність різних структурних планів, характеристика продуктивних горизонтів і флюїдоупорів, типи і кількість пасток і покладів, фазовий стан вуглеводнів у покладах, запаси, їх густина по площі та ін. Н.р. може об’єднувати декілька структурних поверхів, що значно ускладнює його розвідку і розробку та вимагає вивчення збігів у плані контурів покладів між собою і з контурами структур.

Промислова цінність родовища

ПРОМИСЛОВА ЦІННІСТЬ РОДОВИЩА (рос. промышленная ценность месторождения; англ. commercial value of a field (deposit); нім. industrielles Lagerfeldwert m) – комплекс гірничо-геологічних, економіко-географічних і соціально-економічних параметрів нафтового (газового) родовища, який визначає господарську ефективність процесів видобування нафти (газу). Промислова цінність родовища характеризується граничними значинами параметрів родовища, тобто їх кондиціями.

Найбільші нафтові родовища світу

• Гавар
• Бурган
• Болівар
• Лулу-Есфандіар
• Східний Кашаган
• Сафанія-Хафджі
• Тенгіз
• Чиконтепек
• Самотлорське родовище нафти
• Закум
• Ахваз (родовище)
• Румалі
• Кантарел
• Марун
• Кіркук
• Гашаран
• Ромашкінське нафтове родовище
• Дацин
• Серір
• Прадхо-Бей

Див. також

• Нафтова провінція
• Нафтовидобування
• Нафтовий вал
• Нафтовий поклад

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.