Нафтовидобування
Нафтовидобува́ння (рос. нефтедобыча, англ. oil production, нім. Erdölgewinnung f) - технологічний процес видобування нафти і супутних нафтових газів із земних надр, збирання цих продуктів і попереднє очищення їх від води та твердих домішок.
Основні способи нафтовидобування: фонтанний (з використанням природного фонтанування нафти), компресорний і глибинонасосний (найпоширеніший - із застосуванням занурених у бурову свердловину штангових та інших насосів).
Промисловий видобуток нафти в Україні (в Галичині) розпочався з 1853 р., а першу нафту механізованим способом (із свердловини) одержано 1861 р. у м. Бориславі на Прикарпатті.
Зміст |
Збирання видобутої нафти [ред.]
ЗБИРАННЯ ВИДОБУВНОЇ НАФТИ – процес транспортування по трубопроводах нафти, води і газу (нафти видобувної) від свердловин до центрального збірного пункту.
Підготовка видобувної нафти [ред.]
Процес отримування товарної продукції на нафтовому промислі, який включає технологічні процеси сепарації, стабілізації, зневоднення (деемульсації) і знесолення нафти, очищення стічної води від емульгованої нафти і механічних домішок (шламу), а також осушування (від водяної пари) і очищення (від сірководню і діоксиду вуглецю) нафтового газу.
В сепараторах з видобутої нафти відокремлюють супутний газ і тверді домішки, на спеціальних установках її обезводнюють і знесолюють, після чого перекачують по нафтопроводах за призначенням.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання [ред.]
| Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
