Національна бібліотека Уельсу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національна бібліотека Уельсу
валл. Llyfrgell Genedlaethol Cymru, англ. National Library of Wales
WNLW 08.jpg
Тип національна, універсальна, публічна
Адреса Аберіствіт, Велика Британія Велика Британія
Засновано 1907
Кількість філій 3
Зібрання
Обсяг фондів 4 млн книг, 1 млн карт, 800 000 фотографій, 50 000 творів мистецтва
Веб-сайт http://www.llgc.org.uk/

Національна бібліотека Уельсу (валл. Llyfrgell Genedlaethol Cymru, англ. National Library of Wales) — найбільша Бібліотека Уельсу, розташована в Аберіствіті. Бібліотека є установою з прямим фінансуванням Урядом асамблеї Уельсу. Виступає в ролі сховища обов'язкових примірників тиражованих документів.

Історія бібліотеки[ред.ред. код]

1873 року було створено комітет зі збору валлійських матеріалів та розміщення їх в Університетському коледжі в Абериствіті. 1905 року до державного бюджету Великої Британії було закладено відповідне фінансування для заснування двох уельських інституцій— Національної бібліотеки та Національного музею Уельсу. ТожТаємна рада доручила комітетові визначитися з їхнім майбутнім місцем розташування. Основними містами-претендентами на розміщення цих інститутцій були Абериствіт та Кардіфф. Перевагу щодо бібліотеки було надано першому, в той час як у Кардіффі вирішено було відкрити музей. Одним з аргументів за розміщення Національної бібліотеки в Абериствіті було те, що колекція вже зберігалася там в Університетському коледжі. Крім того, велике значення при виборі міста зіграла обіцянка сера Джона Вільямса, лікаря королеви Вікторії та відомого бібліофіла, в разі вибору Абериствіта, передати бібліотеці свою чималу колекцію книг, в яку зокрема входила колекція манускриптів Хенгурт-Пеніарт, а також додатково 20 000 фунтів стерлінгів на розвиток бібліотеки. Королівську хартію про створення національної бібліотеки музею було випущено 19 березня 1907 року[1].

Будівлі бібліотеки[ред.ред. код]

1908 року було оголошено конкурс на розробку проекту будівлі Національної бібліотеки, в якому через рік переміг Сідні Грінсдейл, який описав своє бачення екстер'єру будівлі як «навмисне гладкий та строгий» стиль[2]. 1911 року на вершині пагорба Пенглайс-Хілл, що підноситься над Абериствітом, в місці Тир-Грогітан було закладено перший камінь будівлі, а 1916 року будівля була відкрита для експлуатації. Перший поверх будівлі був оброблений корнуольським гранітом, а інші поверхи — портлендським каменем. Загальний дизайн бібліотеки декілька разів змінювався, зокрема, в 1950-х роках архітектором Чарльзом Холденом було проведено будівництво центрального корпусу бібліотеки. 1996 року було побудовано третю будівлю для збільшення сховища бібліотеки.

Колекція бібліотеки[ред.ред. код]

Понад 4 мільйони друкованих томів зберігаються в колекції Національної бібліотеки, включаючи такі рідкісні книги як Yn y lhyvyr hwnn 1546 року[3], першу книгу надруковану валлійському, перший примірник повного перекладу Вільямом Морганом Біблії валлійською мовою 1588 року[4]. Як сховище обов'язкових примірників бібліотека отримує примірник кожної книги, надрукованої в Великій Британії та Ірландії[5]. Головними напрямками поповнення книжкової колекції є тематика Уельсу, валлійської мови і матеріали, що стосуються кельтів[5].

Національна бібліотека є сховищем Політичного архіву Уельсу[6] та Національного відео та аудіо архіву Уельсу[7]. У фондах бібліотеки зберігається багато географічних мап[8], фотографій[9], картин[10], періодичних видань та газет[5]. Крім того, в ній зберігається багато уельських архівних матеріалів.

Колекція манускриптів «Пеніарт»[ред.ред. код]

Важливе місце у фонді Національної бібліотеки займає збірка середньовічних рукописів, основну частину якої становить так звана колекція манускриптів «Пеніарт», передана 1909 року Джоном Вільямсом. Початок цієї колекції поклав Роберт Воган (бл. 15921667) з Генгурта, Меріонетшир, де вона й перебувала до 1859 року, коли за заповітом перейшла іншому відомому антикварові Вільяму Воткін Вінну з Пеніарта, який дав їй теперішню назву. 1904 року Бібліотека «Генгурт-Пеніарт» (валл. Hengwrt-Peniarth) стала власністю сера Джона Вільямса[11].

До манускриптів з номенклатурною назвою Peniarth входять такі відомі рукописи як «генгуртська версія» творів Джеффрі Чосера англійською мовою (Peniarth MS 392)[12], латинський варіант законів Хівела Доброго (Peniarth MS 28)[13] та житіє Beunans Meriasek (Peniarth MS 105B), написане корнською мовою[14]. Але найбільшим скарбом колекції вважають найважливіші валлійські манускрипти, такі як Чорна Книга з Кармартена (Peniarth MS 1)[15], Книга Талієсіна (Peniarth MS 2)[16], Біла Книга Ридерха (Peniarth MS 4)[17] та Хроніка принців (Peniarth MS 20)[18].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «About NLW» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  2. «Public Architecture/ National Library of Wales Selected Design» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  3. «The first printed Welsh book: Yny lhyvyr hwnn (1546)» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  4. «Welsh Bible 1588» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-01-07. 
  5. а б в «Print Material» (англійською). NLW. Процитовано 2010-01-07. 
  6. «The Welsh Political Archive» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  7. «The National Screen and Sound Archive of Wales» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  8. «The Map Collection» (англійською). NLW. Процитовано 2010-01-07. 
  9. «The National Collection of Welsh Photographs» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  10. «The Picture Collection» (англійською). NLW. Процитовано 2010-01-07. 
  11. «The Peniarth Manuscripts» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  12. «The Hengwrt Chaucer» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  13. «Peniarth 28: a Latin text of the Laws of Hywel Dda» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2011-08-11. Процитовано 2010-01-07. 
  14. «Beunans Meriasek (The Life Of St Meriasek)» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  15. «The Black Book of Carmarthen» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  16. «The Book of Taliesin» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  17. «The White Book of Rhydderch» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 
  18. «Chronicle of the Princes» (англійською). NLW. Архів оригіналу за 2012-04-14. Процитовано 2010-01-07. 

Література[ред.ред. код]

  • David Jenkins A Refuge in Peace and War—The National Library of Wales to 1952, Aberystwyth 2002; ISBN 1-86225-034-0
  • Geiriadur Prifysgol Cymru (the University of Wales' Dictionary of the Welsh Language)

Посилання[ред.ред. код]