Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
Основні дані
Засновано	2(15) серпня 1918
Приналежність	Національна академія наук України
Контакт
Ключові особи	Олексій Семенович Онищенко
Адреса	3, просп. 40-річчя Жовтня, Київ, 03039, Україна +380 44 524 8136
Веб-сторінка	http://www.nbuv.gov.ua/
E-mail	library@nbuv.org.uа

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
Тип	академічна
Кількість філій	2
Фонд	15,000,000 пр.
Річний обіг	5,000,000 док.
Кількість читачів	500,000
Штат	900

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) — найбільша за обсягом фонду та площею приміщень бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України. Входить до числа десяти найбільших національних бібліотек світу , є базовим членом Європейської бібліотеки.

Згідно з наказом ВАК України і НАН України від 07.07.2008 N 436/311 усі електронні версії періодичних друкованих наукових фахових видань оприлюднюються на офіційному сайті Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

Історія бібліотеки

Заснована 2(15) серпня 1918 року як Національна бібліотека Української держави. Обслуговування читачів розпочато у Бібліотеці з серпня 1920 року, коли було відкрито перший читальний зал.

До 1965 р. — Державна Публічна Бібліотека АН УРСР.

24 травня 1964 у відділі Бібліотеки, де зберігалися видання і матеріали періоду української державності (1917—1920), спалахнула пожежа, що тривала кілька днів. Кола українських дисидентів приписували цю дію шовіністові Погружальському, що свідомо виконав цей злочин при мовчазній згоді органів безпеки.

У 1965 р. отримала назву Центральна Наукова Бібліотека Академії Наук УРСР.

У 1980 її фонди нараховували понад 10 млн назв, у тому числі 516 інкунабул, близько 300 000 рукописів, понад 6 500 книг церковнослов'янським шрифтом 15 — 16 ст. Найповніша в Україні збірка комплектів газет і журналів (понад 119 тис.).

З 1988 Бібліотека носить ім'я В. І. Вернадського.

5 квітня 1996 р. указом Президента України Бібліотеці надано статус національної бібліотеки. Тим саме указом у Бібліотеці утворено Фонд Президентів України.

У 1998 р. Бібліотека спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України розпочала формування реферативної бази даних «Україніка наукова» та видання українського реферативного журналу «Джерело».

22 жовтня 2002 р. у філії № 1 Бібліотеки сталася аварія, спричинена неполадками в тепломережі, під час якої близько 6 тонн гарячої води вилилося на літературні та рукописні пам'ятки. Від води та пару постраждали понад 200 тисяч документів, вийшла з ладу система опалення.

У грудні 2003 р. Бібліотека виступила одним зі співзасновників технопарку «Інтелектуальні інформаційні технології».

25 серпня 2004 р. Кабінетом міністрів України затверджено Державну програму розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на 2005—2010 роки, яка визначає Бібліотеку як головний науково-інформаційний центр держави. Завданнями програми, зокрема, є нарощення технологічної потужності установи та запровадження нових інформаційних технологій формування та використання документних ресурсів.

Організаційна структура

У Бібліотеці понад 40 підрозділів, що згруповані за напрямами їх діяльності в інститути (бібліотекознавства, української книги, рукопису, архівознавства, біографічних досліджень), центри (консервації і реставрації, культурно-просвітницький, комп'ютерних технологій, науково-видавничий), Фонд президентів України і Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади. В Бібліотеці працюють понад 900 співробітників, з них бібліотечних — 65%, наукових — 20% і допоміжних — 15%.

Будівлі бібліотеки

Центральний вхід до Національної бібліотеки ім. Вернадського, лютий 2009

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського є найбільшою за площею приміщень бібліотекою України.

У 1929—1930 рр. за проектом архітекторів В. О. Осьмака та П. Ф. Альошина для Бібліотеки було споруджено будинок по вул. Володимирська, 62. Архітектура будівлі витримана у стилі неокласицизму. Цей будинок складає цілісний архітектурний ансамбль разом з будинком Наукової бібліотки імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58), що збудований за проектом тих же архітекторів у 1939—1940 рр., та Головним («Червоним») корпусом Університету. З 1989 р. у цьому приміщенні знаходиться Філія № 1 Бібліотеки.

Основна будівля Бібліотеки України імені В. І. Вернадського побудована 1989 р. на ділянці площею 3 га. за проектом архітекторів «Київпроекту» Вадима Гопкала, Вадима Гречини і В. П. Песковського. Вертикальна частина споруди (книгосховище) налічує 27 поверхів, у горизонтальній частині розміщені читальні зали та службові приміщення бібліотеки.

Інтер'єр основного приміщення оздоблений витворами образотворчого мистецтва значної художньої цінності.

У вестибулі Бібліотеки розташоване монументально-декоративне панно «Болі землі» (автори В. І. Пасивенко та В. М. Прядка, площа 300 м²), виконане у техніці енкаустики. Основною темою цієї композиції є розкриття головного призначення науки — захисту життя на Землі.

Фойє перед читальними залами прикрашає гобелен-триптих «Витоки слов'янської писемності» (автори М. Т. Литовченко та І. С. Литовченко, розмір 7 х 3,5 м.), виконаний у техніці ручного ткацтва. Матеріали — вовна, люрекс. Композиційне рішення гобелену (триптих) обумовлене наявністю колон, які не дозволяють глядачу сприйняти всю площу полотна одночасно. У центральній частині на фоні яскравого вогню зображені язичницькі символи, які уособлюють образи створення світу та зародження писемності. Далі на зміну символічним образам приходять конкретні: київський літописець та письменник Нестор, творці слов'янської азбуки Кирило і Мефодій, лексикограф, письменник і гравер Памво Беринда — автор першого друкованого українського словника, український і російський першодрукар Іван Федоров, політичний і освітній діяч України митрополит київський Петро Могила. Ліва та права частини триптиху присвячені еволюції засобів писемності в умовах інформатизації суспільства.

Автори обох названих вище робіт 1998 року стали лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Окрасою бібліотечного інтер'єру є скульптурні композиції авторського колективу під керівництвом Б.С. Довганя. У центральному вестибюлі встановлений бюст організатора і першого президента Української академії наук, фундатора бібліотеки В.І. Вернадського. Вздовж пандусу (пологих сходів), що з'єднує перший і другий поверхи бібліотеки, встановлені 11 мармурових бюстів видатних осіб, які внесли значний вклад у розвиток світової науки і культури: Ярослав Мудрий, Іван Федоров, Михайло Ломоносов, Григорій Сковорода, Микола Лобачевський, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Дмитро Менделєєв, Ілля Мечников, Костянтин Ціолковський та Олександр Попов.

Фонди бібліотеки

Склад фондів

Обсяг фондів — близько 15 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, періодичні та серіальні видання, карти, ноти, естампи, репродукції та інші образотворчі видання, рукописи, стародруки, архіви історичних газет, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, автографи та особисті архіви видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів — бібліотечно-архівна колекція «Фонд Президентів України», архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване комплектування електронними документами, з 2005 — архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет.

Щорічно до фондів надходять 160—180 тис. документів (книг, журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями. Згідно з Законом України «Про обов'язковий примірник документів» та рядом інших законів та підзаконних актів, бібліотека отримує обов'язковий друкований примірник всіх тиражованих документів, виданих на території України. На практиці, починаючи з 1990-х рр. багатьма видавцями норми законів щодо обов'язкового примірника не виконуються. Виключно Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського отримує друкований примірник дисертацій, які захищаються на території України, та деякі види обов'язкового електронного примірника: авторефератів дисертацій (з 1998 р.) та наукових фахових видань (з 2009 р.).

Іншим джерелом комплектування є міжнародний книгообмін, який бібліотека веде з понад 1500 науковими закладами і бібліотеками 80 країн світу. До Бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ (з 1969 р.).

Скарби бібліотеки

Мініатюра «Святий Лука». Пересопницьке Євангеліє (1556—1561)

Виняткове науково-культурне значення має одне з найбагатших зібрань стародавніх пам'яток слов'янської писемності, рукописних книг XI—XVIII ст., історичних документів XVI—XVIII ст. В Бібліотеці зберігається також велике зібрання пам'яток слов'янського та західноєвропейського книгодруку XV—XVI ст., у тому числі колекція з 524 інкунабул.

• Пересопницьке Євангеліє (1556—1561) — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Один із перших українських перекладів канонічного тексту четвероєвангелія. Вважається найдорожчою духовною святинею українського народу, на якій під час інавгурації приймають присягу Президенти України.
• Київські глаголичі листки (X ст.) — одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності.
• Сліпченський Апостол (XII ст.) — рукопис на пергаменті.
• Оршанське Євангеліє (XIII ст.)
• Сербський Апостол (XIV ст.)
• «Трактат» Матвія Краківського (1459—1460) — пам'ятка книгодруку XV ст., видана у Майнці (на батьківщині Й. Гутенберга) ще за його життя.
• «Історія тварин» Арістотеля (Венеція, 1476), надрукована на пергамені (один з двох відомих у світі пергаменних примірників).
• Києво-Печерський патерик (1553—1554) — пам'ятка оригінальної літератури Київської Русі, збірка релігійно-фантастичних оповідань про історію Києво-Печерської Лаври та перших її подвижників.
• «Апостол» Івана Федорова (1564, 1574) — перша книга, надрукована в Україні.
• Зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912—1947). Колекція нараховує 1017 воскових фоноциліндрів та значний за обсягом додатковий матеріал: нотні i текстові розшифровки до фонозаписів. Пам'ятка включена до реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

Бібліотечне обслуговування

Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 500 тис. читачів, яким щорічно видається до 5 млн. документів. Щодня Бібліотеку відвідує 2 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів. Їх інформаційне обслуговування здійснюється в 16 галузевих та спеціалізованих залах основного бібліотечного комплексу, а також у 6 залах філії, де розміщено найбільше в Україні зібрання газет, фонди рукописів, стародруків і рідкісних видань, естампів і репродукцій, нотних видань, зібрання юдаїки, а також значна частина Архівного фонду Національної академії наук України. Інтернет-портал Бібліотеки щодоби відвідують понад 40 тис. користувачів. Особлива категорія абонентів — інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України.

Довідково-пошуковий апарат

Пошуковий апарат Бібліотеки має в своєму складі систему бібліотечних каталогів та картотек і фонд довідково-бібліографічних видань обсягом 200 тисяч примірників. Цей фонд включає документи нормативного характеру (закони, укази, постанови тощо), енциклопедії, тлумачні словники, довідники, бібліографічні посібники. Систему бібліотечних каталогів і картотек утворюють генеральний алфавітний каталог, читацькі алфавітний і систематичний каталоги та понад 30 каталогів і картотек підрозділів бібліотеки. З 1994 р. наповнюється електронний каталог, з 1998 — загальнодержавна реферативна база даних «Україніка наукова».

У локальних інформаційних мережах Бібліотеки знаходиться понад 700 комп'ютерів; на Інтернет-порталі — 3,5 млн. бібліографічних і 320 тис. реферативних записів, а також 300 тис. повних текстів документів; у Інтранет-середовищі — 700 тис. публікацій. Пошук у електронних ресурсах здійснюється програмним модулем WWW-ISIS (ЮНЕСКО).

Фонд Президентів України

Фонд Президентів України — структурний підрозділ НБУВ, що діє на правах науково-дослідного інституту та забезпечує збирання, збереження та запровадження в науковий і культурний обіг документальних матеріалів (видань, архівних документів, кіно-відео-фотоматеріалів, електронних видань, баз даних, тощо), які відображають державну, суспільно-політичну діяльність, творчість та життя Президентів України.

Науково-дослідна діяльність Фонду охоплює такі напрямки:

• історичні форми організації державної влади на території України;
• процеси становлення та функціонування інституту президентства в Україні;
• вибори Президента України;
• біографістика Президентів України;
• діяльність громадських організацій і осіб, які так чи інакше пов'язані з реалізацією ідеї президентської влади в Україні, у тому числі Президентів України, обраних політичними об'єднанями діаспори, президентів Західноукраїнської Народної Республіки, Карпатської України, кандидатів у Президенти України;
• функціонування інституту президентства за кордоном;
• діяльність президентів іноземних держав.

Фонд забезпечує:

• збирання, збереження документальних матеріалів та створення необхідних умов для користування ними;
• наукове опрацювання документів і створення науково-довідкового та довідково-пошукового апарату;
• формування системи електронних інформаційних ресурсів, зокрема, повнотекстової бази даних «Президент України: послання, звернення, доповіді….» та фактографічної бази даних «Президенти країн світу»;
• інформування про систему електронних інформаційних ресурсів органів державної влади в Україні, електронних інформаційних ресурсів президентів держав світу та інформаційних ресурсів бібліотек президентів США;
• запровадження матеріалів у науковий, освітній, культурний обіг.

Для належного виконання своєї роботи Фонд одержує від Секретаріату Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, громадян відомості про наявність документів та інших матеріалів, пов'язаних з життям і діяльністю Президентів України; розробляє, за погодженням з Держкомархівів України та Бібліотекою, нормативно-методичні документи, що стосуються роботи Фонду; скликає конференції, наради, семінари з питань роботи з документальними матеріалами Фонду; визначає, відповідно до законодавства, порядок користування документами та іншими матеріалами, що знаходяться на зберіганні.

Фонд має велику колекцію подарунків Президентам України Л.М.Кравчуку, Л.Д. Кучмі та В.А. Ющенку. Традиційно, на зберігання до Фонду надходить більшість подарунків главі української держави (офіційних та від простих громадян). Серед них книжки з дарчими написами, листівки, холодна зброя, монети, ювелірні вироби та витвори образотворчого мистецтва, почесні нагороди, «ключі від міст», предмети побуту та одягу, власноручні вироби та твори дітей України тощо. Значне поповнення фонд подарунків отримав після Помаранчевої революції (2004 р.) за рахунок речей, подарованих на Майдані В.А. Ющенку простими громадянами. В рамках експозиційної діяльності Фонду, деякі подарунки оформлюються у тематичні виставки. Особливо цінні подарунки зберігаються у спецсховищі Бібліотеки.

Науково-дослідна діяльність

Бібліотека — науково-дослідний інститут у галузі науково-інформаційної діяльності, бібліотекознавства та суміжних наук. Вона має аспірантуру і спеціалізовану раду по захисту дисертацій на здобуття ступенів кандидата та доктора наук зі спеціальностей:

• 07.00.08 — Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство;
• 07.00.10 — Документознавство, архівознавство;
• 05.13.06 — Інформаційні технології.

Бібліотека видає ряд наукових фахових видань, зокрема, журнал «Бібліотечний вісник», збірники наукових праць «Наукові праці НБУВ», «Рукописна та книжкова спадщина України», «Українська біографістика» тощо; проводить щорічні міжнародні наукові конференції, науково-просвітницькі та інші заходи.

З 1992 р. Бібліотеку очолює академік НАН України О. С. Онищенко. На 1 січня 2009 р. у Бібліотеці працює 888 (без сумісників) осіб, у тому числі 212 наукових працівників, з яких 5 мають учений ступінь доктора наук, 72 — кандидата наук. Серед науковців 2 академіки НАН України (О. С. Онищенко та П. Т. Тронько) і член-кореспондент НАН України (Л. А. Дубровіна).

Див. також

• www.nbuv.gov.ua — Веб-сайт бібліотеки.
• www.irbis-nbuv.gov.ua — Електронний каталог бібліотеки.
• [1] — Юридичні інформаціні ресурси Бібліотеки.
• Бібліотека Державна публічна Академії Наук Української РСР у Києві