Національна галерея Вікторії
| Національна галерея Вікторії National Gallery of Victoria  | |
|---|---|
| англ. National Gallery of Victoria | |
 | |
| 37°49′21″ пд. ш. 144°58′08″ сх. д. / 37.82250000002777313° пд. ш. 144.968888888916666247° сх. д.Координати: 37°49′21″ пд. ш. 144°58′08″ сх. д. / 37.82250000002777313° пд. ш. 144.968888888916666247° сх. д. | |
| Тип |
художня галерея[1][2] національний[2] продюсерська компанія[3] і видавництво |
| Статус спадщини | listed on the Victorian Heritage Registerd[4] |
| Склад | Центр Яна Поттера |
| Частина від | Melbourne Arts Precinctd |
| Країна |
.svg){kind=small} Австралія[1] |
| Розташування | Мельбурн, Австралія |
| Адреса | 180 St Kilda Road, Melbourne VIC 3006 |
| Архітектор | Mario Bellinid[5] |
| Засновано | 1861 |
| Відкрито | 1861 |
| Відвідувачі | 2 668 000 (2016) |
| Директор | Джерард Воен |
| Сайт | ngv.vic.gov.au |
  Національна галерея Вікторії (Австралія) | |
 | |
 Національна галерея Вікторії у Вікісховищі | |
Національна галерея Вікторії (англ. National Gallery of Victoria — музей і картинна галерея, розташована у місті Мельбурн, Австралія. Це найстаріша, а також найбільша художня галерея в Австралії.
Історична назва[ред. | ред. код]
Історична назва музейного закладу виникла у десятиліття, коли «Вікторія» була окремим державним утворенням доби англійського колоніалізму. З включенням колонії «Вікторія» у Співдружність Австралія назва сприймається анахронізмом, оскільки «Вікторія» не є суверенною державою.
Історія створення[ред. | ред. код]
Відкриття музею збіглося із золотою лихоманкою у Вікторії, Мельбурн став найбільшим містом, а штат Вікторія найбагатшим штатом в Австралії.
Тут представлено роботи Антоніса Ван Дейка, Паоло Учелло, Пітера Пауля Рубенса, Рембрандта, Джованні Баттіста Тьєполо, Паоло Веронезе, Клода Моне, Пабло Пікассо та інших відомих живописців. Окрім картин, у галереї представлені артефакти Стародавнього Єгипту, давньогрецькі вази, історична європейська кераміка й низка інших експонатів, що являють історичну й культурну вартість західної цивілізації. Загалом у галереї представлено понад 65 тис. експонатів[6].
Школа мистецтв[ред. | ред. код]
При галереї з 1867 року працювала школа мистецтв (англ. National Gallery of Victoria Art School), яка до 1910 року була провідною школою мистецтв в Австралії[7].
Галерея вибраних експонатів[ред. | ред. код]
-
Ян ван Ейк, «Богородиця в інтер'єрі», 1433 -
Ганс Мемлінг, «Христос і Богородиця», 1475 -
-
Якопо Тінторетто, «Дож П'єтро Лоредано», 1567—1570 -
-
Ніколя Пуссен, «Перехід через Чермне море», 1634 -
Джованні Баттіста Тьєполо, «Бенкет цариці Єгипту Клеопатри», 1743—1744 -
Жуль Бастьєн-Лепаж, «Жовтень», 1878 -
-
Гюстав Кайботт, «Женевільє, жовті поля», 1884 -
Том Робертс, «Вистригання овець», 1890 -
Каміль Піссарро, «Бульвар Монмартр, туманний ранок», 1897
.jpg)
Крадіжка Пікассо[ред. | ред. код]
У 1986 році чоловік чи група людей, що називали себе «Австралійські культурні терористи» (англ. Australian cultural terrorists) викрали з музею полотно Пабло Пікассо — «Жінка, що плаче». Викрадачі заявили що здійснили злочин в знак протесту проти програми розподілу коштів державного бюджету, у якому було виділено недостатньо коштів на розвиток мистецтва. Картина була повернута музею через камеру схову на залізничному вокзалі за тиждень.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б https://artsandculture.google.com/partner/national-gallery-of-victoria
- ↑ https://www.acmi.net.au/creators/19196
- ↑ Victorian Heritage Database
- ↑ https://www.ngv.vic.gov.au/exhibition/mario-bellini/
- ↑ NGV collection
- ↑ McCulloch Alan, The Encyclopedia of Australian Art, ISBN 1863733159
- ↑ Justin Murphy; Susan Cram (19 вересня 2004). Stolen Picasso. Rewind (ABC TV). Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 9 серпня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна галерея Вікторії |
|
