Національна портретна галерея (Лондон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна портретна галерея (Лондон)
англ. National Portrait Gallery
51°30′33″ пн. ш. 0°07′41″ зх. д. / 51.50940000002777452° пн. ш. 0.128100000028° зх. д. / 51.50940000002777452; -0.128100000028Координати: 51°30′33″ пн. ш. 0°07′41″ зх. д. / 51.50940000002777452° пн. ш. 0.128100000028° зх. д. / 51.50940000002777452; -0.128100000028
Тип художня галерея[1]
національний і позавідомчий державний органd
Статус спадщини реєстрова будівля I ступеняd[2]
Склад National Portrait Gallery Archived
Частина від National Portrait Gallery Board of Trusteesd
Країна  Велика Британія[2]
Розташування Велика Британія Велика Британія, Лондон
Адреса St. Martin's Place, WC2H 0HE
Стиль неоренесанс
Архітектор Ewan Christiand[3] і Richard Allisond[3]
Засновано 1856
Відкрито 1856
Відвідувачі 2 006 000 осіб (2014)
2 145 486 осіб (2015)[4][5]
1 949 330 осіб (2016)[6]
1 586 451 осіб (2018)[7]
1 634 934 осіб (2019)[8]
Директор Sandy Nairned[9][10], Nicholas Cullinand[11] і Charles Saumarez Smithd[12]
Сайт npg.org.uk
Національна портретна галерея (Лондон). Карта розташування: Велика Британія
Національна портретна галерея (Лондон)
Національна портретна галерея (Лондон) (Велика Британія)
Мапа

CMNS: Національна портретна галерея у Вікісховищі

Національна портретна галерея в Лондоні (англ. National Portrait Gallery) — перша у світі портретна галерея, заснована 1856 року з метою увічнити образи британців минулих століть — не лише олійні портрети, а й мініатюри, малюнки, бюсти та фотографії. З 1896 року займає неоренесансну будівлю поряд з Трафальгарською площею.

Історія[ред. | ред. код]

Галерея відчинила свої двері для відвідувачів 1859 року. Портрети розподілені хронологічно за залами, починаючи з епохи Тюдорів. При поповненні фондів перевага віддавалася не стільки художнім якостям твору, як історико-культурній значущості моделі.

У зв'язку з цим до 1969 року діяла заборона на придбання портретів британців ще за життя. Роботи знаменитих континентальних художників у галереї небагато; переважно це портрети британських монархів та їхнього оточення пензля Гольбейна, Рубенса та Ван Дейка.

Наприкінці XX століття кілька старовинних аристократичних садиб у різних куточках Англії були пристосовані під філії Національної портретної галереї. До них належить зокрема Монтекьют-хаус у графстві Сомерсетшир — рідкісний приклад житлової архітектури єлизаветинського часу.

Колекція[ред. | ред. код]

У галереї зберігаються портрети історично важливих і відомих британців, відібрані на основі значущості автора, а не художника. Колекція включає фотографії та карикатури, а також живопис, малюнки та скульптуру.[13] Одним із найвідоміших його зображень є портрет Чандоса, найвідоміший портрет Вільяма Шекспіра,[14] хоча існує певна невизначеність щодо того, чи насправді це картина драматурга.[15]

Не всі портрети є винятковими в мистецькому відношенні, хоча є автопортрети Вільяма Хоґарта, сера Джошуа Рейнольдса та інших відомих британських художників. Деякі, як-от груповий портрет учасників конференції в Сомерсет-Хаусі 1604 року, самі по собі є важливими історичними документами. Часто цікавість є більшою за художню цінність твору, як у випадку анаморфічного портрета Едуарда VI роботи Вільяма Скротса, картини Патріка Бренвелла Бронте із зображенням його сестер Шарлотти, Емілі та Анни або скульптури Королеви Вікторії та принца Альберта у середньовічному костюмі. Портрети живих фігур було дозволено з 1969 року. Окрім постійних галерей історичних портретів, Національна портретна галерея демонструє швидко змінюваний вибір сучасних робіт, проводить виставки портретного мистецтва окремих художників і проводить щорічний конкурс BP Portrait Prize.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.npg.org.uk/
  2. а б National Heritage List for England
  3. Visitor Figures 2015 // The Art Newspaper — 2016. — Iss. 278. — ISSN 0960-6556
  4. Visits made in 2015 to visitor attractions in membership with ALVA
  5. Visitor Figures 2016 // The Art Newspaper — 2017. — Iss. 289. — ISSN 0960-6556
  6. Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2018 // The Art Newspaper — 2019. — Vol. XXVIII, Iss. 311. — ISSN 0960-6556
  7. New Director at the National Portrait GalleryНаціональна портретна галерея (Лондон).
  8. DR NICHOLAS CULLINAN APPOINTED NEW DIRECTOR OF THE NATIONAL PORTRAIT GALLERY, LONDONНаціональна портретна галерея (Лондон), 2015.
  9. Appointment of a New DirectorНаціональна портретна галерея (Лондон).
  10. Every great country must have its portrait gallery. web.archive.org. 25 серпня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 13 травня 2023. 
  11. UK Government Web Archive. webarchive.nationalarchives.gov.uk. Процитовано 13 травня 2023. 
  12. Higgins, Charlotte; correspondent, arts (2 березня 2006). The only true painting of Shakespeare - probably. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 13 травня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]